Дивиться порожніми віконцями моє місто
Далечінь
Твоє ім'я
Двоє
Ампаро
Смерть циганки
Не бійся до мене йти
Я тихо йшла
Циганська туга
Деревце з малахіту
Пролетіти понад степом сухим листям
Степом йти
Як вогонь палає
По чорній та скривавленій землі
Мавка
Мій коханий, мене забере вночі тиша
Розмаїття квітчасте в твоєму вінку, моя відьма!
Степ
І то не осінь віє
Циганка
Той хто моя безодня
Я стану ожиною, вересом стану
І мертві ідуть по дорозі осінній
Ця земля почорніла від сліз та болю
І тільки у вікнах – світло
На березі тої річки
Ідуть білим снігом мертві
Назавжди
А здавалося
Чорна туга
І немов героїня Ремарка
Бельтайн
Русалка
Сонце встає над нами
Мавка
Мара
Потойбіччя
Степ та степ навкруг
Тривога
Жити - й крапка
Небо
Міцний полину сон та гіркий на смак
Купала
Слова
Фейрі
Приходить час
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Степ та степ навкруг
Навкруги лиш степ,
потойбічний степ,
і безодня, що буде проклята.
Навкруги лиш степ,
і пітьма, і вир –
в ньому біль людский,
в ньому марення…
Мені йти крізь сон,
до живих іти,
в повінь вічну, на зламі осені.
Там полин гірчить, там біда не спить,
поцілунок там – рута з м’ятою.
Не пройдеш ти степ,
не пройдеш той світ,
поле дике – пітьма та вроки.
Мій курган стоїть, ковила у зріст,
в потойбічній млі – чую кроки.
Степ та степ навкруг - чорне згарище,
не позбутися
болю й радості.
Ти приходь вночі в дзеркала мої,
хто шукав пітьму –
тут зостанеться.