Чорна журба

А здавалося

А здавалося — буде легко,

серп і трави, туман та обрій,

білий дим над пагорбом, вітер...

І над попелом — білі квіти.

Я чекала. Минали роки.

Мені марилось — поруч пройдеш.

Але гаснуть у тиші кроки,

чорний верес квітне у полі.

Серп від крові заіржавіє,

замість крові тече отрута,

за рікою сивіє вічність,

і в тім маренні пісню чутно.

А здавалося — буде легко,

серп і трави, туман та обрій,

і за річкою, в потойбіччі,

почорніє в полях колосся.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше