Чорна журба
Ідуть білим снігом мертві
Ідуть білим снігом мертві - ті давні пращури-боги,
несуть свічки, віск та попіл, червоні квіти… Їх кроки
тихі, легкі, нечутні… стрічки у руках криваві,
стрічки – немов горобина, немов брусниця та маки.
Ідуть по білому снігу у волохатих шубах, навиворіт вони вбрані,
їх шапки, намиста, одяг – старе все, все в колір туману…
І дикий верес розквітне, і сніг буде сірим, талим,
в ярах, де були кучугури, – життя з того світу повстане.
Зима відходить на північ, а духи йдуть та співають.
Несуть за плечима світанок. Несуть життя та колосся,
яке прорасте крізь кригу. І начаклують літо. І весну, і світлу осінь.
Відредаговано: 03.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
