Чорна журба
І тільки у вікнах – світло
І тільки у вікнах – світло,
і тільки земля – палає,
чи є ще десь наше місто?
Чи більше його немає?..
Чи є у віконцях люди,
що дивляться-виглядають,
коли до них ми приїдем,
чи більше там їх немає?..
І роки йдуть за роками,
і крига сховає річку…
Там мари йдуть за туманом,
в руках їх – червоні стрічки.
Хто зна, чи ще буде повінь,
чи буде ще жити місто,
руїни чужих будинків
криваве вдягнуть намисто.
І там не запалять вогник,
ніхто нікого не стріне
на Тому березі річки,
у чорному потойбіччі.
Допоки ще є додому
тонка хоч одна стежина,
допоки там світло сяє –
ми будемо йти та вірить,
що крізь всі роки та війни,
крізь попіл та буревії
палать буде світло в вікнах,
як наша горить надія.
Відредаговано: 03.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
