Чорна журба

Ця земля почорніла від сліз та болю

Ця земля почорніла від сліз та болю,

ця земля стала трунком, межею поля -

верес, полин і чорна хрустка трава —

гірка, забута, клята… там спить біда.

Тільки от він блукає  сліпою тінню,

тільки от він шукає той путь осінній,

тільки от він блукає серед могил,

чорний, кошлатий, дикий. Не їсть із руки.

Там вдалині горіло червоне світло,

а серед тих полів нічого не видно,

десь він знайде свій дім – там цвіте полин.

Кіт мій шукає серце серед пітьми.

Най хуртовини зиму ту заметуть,

на узбережжі сніг, але весни йдуть,

буде і дім, і серце. Іди, мій кіт,

лютий тебе поверне мені навік.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше