Чорна журба

Ампаро

Мереживо, стрічки і вбрання строкате –

всі серця Гранади – у її стаккато.

Навкруги циганки ходять кабальєро,

за її увагу бійки між тореро.

Паоло Монтойя ліг у яр убитим –

на його могилі сотні маргариток,

але знов танцює в сонячній Гранаді

дівчина Ампаро та й в кривавим платті.

Знов вона кружляє, і дзвенять моніста,

знай, що найгостріший ніж - у гітариста,

і його кинджали пісню шепчуть лиху...

Як вона танцює! Немов дикий вихор!..

Смолясте волосся з піною жасмінів,

чуєш, чутно знову запах апельсинів,

як сміється дзвінко, коли йде до танку,

і немає краще – як за ту циганку.

Смерть чорної днини та й наворожила,

я її чекаю – то й приходь же, мила!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше