Чорна журба
Двоє
- Стала ти спасінням, коханням, світлом...
І моя надія тепер розквітла.
І полинний вітер приніс видіння
з давнини та сивого небуття.
Там мого кохання звучить відлуння,
не завадить щастю моє минуле,
чи не пізно світять нам срібні зорі?
Йди назустріч світлу.
Назустріч долі.
Йди туди, де буде нове життя.
- Гіркота цілунку - полин та м'ята,
за любов завжди бере вічність плату.
Танцювала з вітром та кам'яніла,
чи достатньо в мене кохання й сили,
щоб повірити - все це не сон, не мара?..
Я шукала долі, знайшла - любов.
Охололе серце - живе та б'ється,
і південний вітер у вікна рветься,
у життя самотнє моє осіннє,
і я чую - як шаленіє кров.
- Ти мені співай про любов безсмертну
як востаннє, мила, востаннє й вперше,
і живи, живи, і дивись навкола,
сніг торішній ліг у степах шовкових,
почуття твої - як туман прозорі...
Сизокрилим птахом лети від згуби,
щоб ізнову квітнув твій сад, голуба.
Як ідеш ти берегом тої річки,
то в твоїх долонях - червоні стрічки,
Ми з тобою - вічні, ти чуєш?
Вічні.
І нарешті крила твої північні
стануть світла сповнені і кохання.
Йди за вітром, люба, і як востаннє,
як востаннє, вперше - цілуй мене.
Відредаговано: 23.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
