Чорна журба

Твоє ім'я

Твоє ім'я - як вітер північний,

що мчить над зимовим морем,

у книгах старих - троянда,

і стежка, дощем омита.

Твоє ім'я - то вечірнє світло,

візерунок його квітчастий.

Твоє ім'я – блискавиця в небі,

серце в кам’яних грудях…

Тільки дивлячись на ці зорі

знаю точно - і ти блукаєш

своїми примарними снами,

йдуть дощі та панує вічність

у тому забутті, де відлуння

в осені твоїй вічній.

Твоє ім'я - як вітер далекий.

Як гроза над спаленим полем.

Як туга і ніч, як смуток,

ім'я, що стало мов трунок,

що стало моєю строкою

у вічності онімілій.

Іду я тобі назустріч,

І може, в чужій якійсь книзі

ім'я випадково зустрінеш,

і доля – як листя осіннє –

мене віднесе до тебе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше