Чорна журба

Дивиться порожніми віконцями моє місто

Дивиться порожніми віконцями моє місто,

дивиться у світлу зоряну далечінь,

де немає війни і немає смерті,

де живі всі ті, хто пішли,

всі ті, хто став землею,

квітами по весні.

Дивиться порожніми зіницями моє місто,

і щастя, що воно ще дихає,

що воно не попіл не згарище

не мертва чорна земля.

Дивиться порожніми вікнами,

і біля них стоять ті,

хто ніколи не встануть.

І там стою я.

Стоять і зустрічають всіх тих,

хто колись повернеться.

Всіх тих, хто не буде знати війни і смерті.

Хто буде дивитись на квіти,

що з крові та болю.

Лютого чужого болю,

болю з клятого лютого,

чорного та кривавого,

ім'я якому війна.

Він більше не буде знати смерті,

господи най він ії не зна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше