"Чорна вдова Манхеттена"
Розділ 62
В підвалі елітного ресторану, який колись був місцем таємних угод, сьогодні панував інший настрій. Мафіозі, корумповані політики та кілька бізнесменів, що звикли тягнути нитки у темряві, зібралися за круглим столом.
Атмосфера була наелектризована. Ніхто не жартував, ніхто не піднімав келихів із дорогим вином. Усі знали причину — Нічні месники.
— Спершу Россі, тепер Ломбардо, — заговорив товстий сенатор із синім перснем на пальці. — Їх не просто вбили… їх стерли так, ніби вони ніколи не існували. І поліція мовчить.
— Поліція? — зареготав інший, але сміх вийшов нервовим. — Вони самі бояться! Я чув, що навіть комісар відмовився втручатися.
Третій, сухорлявий мафіозі з шрамом на щоці, різко стукнув кулаком по столу:
— Якщо ми не об’єднаємося, вони приберуть нас одного за одним. Це не війна, це чистка!
В залі запанувала тиша. Кожен розумів, що слова правдиві.
— Пропоную створити власну "нічну бригаду", — прошепотів один із бізнесменів. — Найманці, кілери, хто завгодно. Хай полюють на них.
— Ти хочеш, щоб ми влаштували війну з тінями? — обурився сенатор. — Вони невловимі!
Шрамований мафіозі підвівся:
— Вони смертні. І в них є слабкості. Треба лише знайти їх.
Але навіть він, той, хто виглядав найсміливішим, не зводив очей із темних кутків підвалу. Бо кожен із присутніх думав одне: а раптом месники вже тут?
І ніхто не наважився сказати це вголос.
#1018 в Детектив/Трилер
#391 в Трилер
Відредаговано: 13.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
