Великий стіл у підпільному сховищі «Нічних месників» цього разу здавався особливо важким. На ньому лежали карти міста, роздруківки з камери спостереження, фотографії корупціонерів, що ще залишилися живими.
Ава сиділа на чолі столу. Її живіт уже помітно округлився, але в очах палала та сама непохитна рішучість. Адам сидів поруч, поклавши руку на її плече — тихо, без слів, але його підтримка відчувалася в кожному русі.
Маркус і Селена зайняли місця трохи осторонь, та було видно: тепер вони разом. Селена більше не трималася відсторонено, вона кидала швидкі погляди на нього, і Маркус, як завжди, пильнував, аби ніхто цього не помітив. Але Ава помічала все — і мовчки усміхалася.
— Моретті мертвий, — сказала вона, її голос пролунав, мов постріл. — Але його смерть лише розворушила гніздо. Тепер ті, хто ховався в тіні, почали ворушитися.
Маркус кивнув.
— Я вже бачу їхні рухи. Вони намагаються перехопити контроль над кварталами, які належали Моретті.
Селена поклала на стіл кілька знімків.
— Ось. Це Френк Россі, його колишній партнер. І ось — Гаррісон, сенатор, який прикривав їхні оборудки. Вони тепер головні гравці.
— І вони перші, хто впаде, — додала Ава, її очі блиснули холодом.
Ніхто не заперечив. У кімнаті запанувала тиша, але це була тиша мисливців перед стрибком.
Адам нахилився трохи ближче:
— Ми почнемо з Россі. Він найнебезпечніший зараз. Його люди контролюють підпільні бої, наркотики і вуличні банди.
— Значить, ударимо по ньому, — Маркус стиснув кулаки. — І зробимо це швидко.
Ава підвелася, поклавши руки на стіл.
— «Нічні месники» не відступають. Ми — їхній нічний жах. І тепер вони знову відчують це на власній шкірі.
Її голос, хоч і спокійний, змусив усіх відчути холод по спині. Вона більше не виходила на вулицю з ножем у руці, але залишалася їхнім лідером. Лідером, якого слухали беззастережно.
І в ту мить усі зрозуміли: полювання почалося знову.