Розділ 51.

Полум’я від палаючих контейнерів відкидало криваві відблиски на обличчя Ави. Вона йшла повільно, впевнено, тримаючи ніж у руці, тоді як Моретті намагався поповзти назад, спиною впираючись у холодний метал.

— Зупинись! — він захрипів, піднімаючи руки. — Ми можемо домовитися! У мене є гроші, зв’язки… Ти навіть не уявляєш, скільки можеш отримати!

Ава холодно дивилася на нього.
— Ти забрав у людей життя, сім’ї, надію. А тепер ти намагаєшся купити ще кілька хвилин для себе?

Моретті захлинувся від люті:
— Ти ніхто! У тебе навіть немає права судити мене!

Ава зробила крок ближче, притиснувши лезо ножа до його шиї.
— У мене є найвище право. Право матері.

Її пальці на мить торкнулися живота — легкий, ледь помітний жест. Усмішка сповзла з обличчя Моретті, коли він усвідомив.
— Ти… вагітна?..

— Саме тому я ніколи не дозволю твоїй гнилі торкнутися світу моєї дитини, — прошепотіла вона.

І з холодною рішучістю, єдиним різким рухом Ава перерізала йому горло. Моретті захрипів, очі його округлилися, а потім він обм’як, залишаючи за собою лише калюжу крові.

Адам підійшов до неї ззаду, поклав руку на її плече. Його голос звучав м’яко, але водночас гордо:
— Ти зробила це заради нас. За ради майбутнього.

Ава глибоко вдихнула, вдивляючись у нічне небо, де гримів грім. Її обличчя було спокійним, але очі палали.
— Нехай кожен, хто обирає шлях зла, знає: темрява завжди знайде його.

Вона опустила ніж, і «Нічні месники» мовчки зібралися довкола. Моретті був мертвий. А разом із ним закінчилася ціла епоха страху.