"Чорна вдова Манхеттена"

Розділ 39

Адам і Ава стояли біля великого столу, розглядаючи карти й позначки останніх рейдів. Решта «Нічних месників» уже розійшлися відпочивати. Лише Маркус і Селена зникли кудись разом — знову.

Адам кинув олівця на стіл і глухо мовив:
— Вони забагато часу проводять удвох. Це починає виглядати… небезпечно.

Ава, притримуючи долоню на животі, який уже злегка округлився, підняла очі на чоловіка.
— Небезпечно? Чи просто ти ревнуєш, що Маркус нарешті когось впустив у своє життя?

— Не тільки. — Адам стиснув щелепи. — Їхня хімія вибухова. І я не говорю про романтику. Вона може або стати нашою силою… або розколоти команду на шматки.

У цей момент двері рипнули, і Маркус із Селеною увійшли. Обоє — розхристані, з очима, що палали після недавнього зіткнення. В кімнаті миттєво стало відчутно електрику.

Ава хитро примружилася й ледь помітно усміхнулася.
— Ну що ж, схоже, хтось повернувся після… «плідної дискусії».

Селена лише знизала плечима й сіла за стіл, удаючи байдужість. Маркус мовчки налив собі віскі.

Адам же дивився на них обох, відчуваючи, як його тривога росте. У глибині душі він знав: ця пара або врятує їх усіх, або втягне в катастрофу.

І «Нічні месники» вперше усвідомили — внутрішня небезпека може бути не меншою за ворогів на вулицях Манхеттена.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше