"Чорна вдова Манхеттена"

Розділ 33

Підземний зал, де збиралися «Нічні месники», сьогодні здавався незвично тихим. Замість напруженого передчуття чергової кривавої справи панувала майже домашня атмосфера. Усі сиділи за великим столом: Маркус і Селена поруч, їхні пальці непомітно перепліталися під столом; поруч із ними сидів хмурий, але завжди відданий Рей; далі — решта месників, які вже давно сприймали один одного як родину.

Ава з’явилася поруч із Адамом. Її чорна сукня ледь підкреслювала округлість живота, яку більшість ще не встигла помітити.

— Ми зібрали вас усіх не для завдання, — почала Ава, її голос був твердим, але водночас теплим. — А для новини, яка змінить наш шлях.

Адам поклав руку їй на плече.
— Ми чекаємо дитину, — сказав він просто.

Кілька секунд усі мовчали. Потім Маркус розсміявся:
— Та ви серйозно?! Чорт забирай, оце новина!

Селена посміхнулася вперше за довгий час щиро:
— Вітаю вас обох. Малюк буде мати батьків, які знають, як боротися зі злом.

Рей підняв келих із віскі:
— За нового месника, який ще навіть не народився.

Сміх, тости, теплі слова розлилися по залу, і навіть стіни, що бачили стільки крові, наче ожили від цієї радості.

Ава підняла руку, закликаючи до тиші:
— Але пам’ятайте. Я більше не виходитиму на полювання. Я буду керувати з тіні, планувати, стежити за вашою безпекою. Моє місце тепер тут. А ви — мої руки й мечі.

Вона обвела поглядом кожного, і всі без вагань кивнули.

Адам поцілував її в скроню й прошепотів:
— Тепер у нас є ще більший сенс жити.

Месники ще довго жартували й пили за нову сторінку їхньої темної сім’ї. Але кожен у глибині душі розумів — зміни вже настали. І разом із новим життям у лоні Ави прийде й нова епоха для «Нічних месників».
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше