Ава сиділа в кріслі свого кабінету, холодна й безжальна, немов сама ніч. На столі — два ножі, поряд — пара чорних масок.
— Сідайте, — її голос не потребував повторення.
Селена й Маркус обмінялися коротким поглядом. У їхніх очах ще жеврів вогонь ночі, але тепер він зіштовхнувся з крижаним контролем лідерки.
— Думаєте, я не бачу? — Ава повільно встала, її каблуки глухо відбивалися від підлоги. — Думаєте, я не відчуваю запаху вашої пристрасті?
Селена трохи здригнулася, Маркус стискав щелепи, мовчав.
Ава посміхнулася, але в її усмішці було більше сталі, ніж тепла.
— Ви хочете бути разом? Добре. Але тоді доведіть, що ваші почуття не зроблять вас слабшими.
Вона поставила перед ними завдання: прибрати одного впливового корупціонера, відомого своїми жорстокими іграми з чужими життями. Але було одне «але»: вони мали працювати разом. Якщо хтось із них зламається чи поставить власні емоції вище за справу — це буде їхнім кінцем.
Селена підняла підборіддя, в її очах спалахнув вогонь:
— Я приймаю виклик.
Маркус кивнув коротко, але його рука мимоволі торкнулася її пальців.
Ава це помітила й, звівши брову, прошепотіла:
— Побачимо, чи виживе ваше кохання в морі крові.