Шпигунство у бізнесі

Габріель Веро сидів у темному кабінеті, переглядаючи документи, які несподівано потрапили йому до рук. Вони свідчили про витік важливої інформації з парфумерної імперії Деверо.

— Хтось зливав секрети конкурентам, — подумав детектив, розглядаючи списки клієнтів, рецепти ароматів і таємні угоди.

Телефон пролунав, перервавши тишу.

— Веро, — пролунав голос Леклерка, — я отримав нову інформацію. Один із менеджерів був помічений у підозрілих зустрічах із представниками конкурентів.

— Це може бути ключем до розгадки, — відповів Веро. — Ми маємо знайти цього менеджера.

Він готувався до наступного кроку — розпитати колег і знайти слід шпигуна, який підривав імперію зсередини.

— Добрий вечір, — тихо сказав Веро, заходячи до тісного офісу менеджера Жана Дюпона.

Жан здивовано підняв голову, намагаючись приховати хвилювання.

— Що вам потрібно, пане Веро?

— Мені цікаво дізнатися про ваші останні поїздки та зустрічі, — почав детектив, уважно дивлячись у очі. — Особливо ті, які відбулися поза офісом.

Дюпон нервово крутився на місці:

— Я лише намагався розширити наші зв’язки з потенційними партнерами. Нічого незаконного!

— Ваші "партнери" не здаються дуже дружніми, — не відступав Веро. — Є докази, що ви передавали їм наші секрети.

— Ви помиляєтесь! — голос Дюпона підвищився. — Це провокація!

Веро сів навпроти:

— Якщо це провокація, то хто за нею стоїть?

Менеджер заплющив очі і глибоко зітхнув:

— Я боюся, що в цьому бізнесі кожен за себе. І чорна троянда — не єдиний символ, який ви маєте побоюватися.

— Тоді розкажіть мені все, — наполіг Веро.

Дюпон вагався лише мить, а потім почав говорити пошепки:

— Все почалося кілька місяців тому. Хтось із керівництва отримав пропозицію від конкурентів — в обмін на велику суму грошей передавати їм формули нових ароматів і плани маркетингових кампаній.

— І ти — підозрюваний? — запитав Веро, не відводячи погляду.

— Ні, я просто менеджер, який намагається вижити в цій грі, — відповів Дюпон. — Але мене часто підозрювали через мою не надто хорошу репутацію.

Веро задумливо похитав головою:

— Нам треба знати, хто саме отримував гроші. Хто був зрадником у власній компанії?

— Це складніше, ніж здається, — сумно відповів Дюпон. — Вони діють дуже обережно, залишаючи лише маленькі підказки, як ця чорна троянда.

— Значить, чорна троянда — це не лише символ погрози, а й знак шпигунства, — підсумував Веро.

Він зрозумів: справа стає дедалі глибшою, і відповіді приховані за багатьма шарами таємниць.

Веро залишив кабінет Дюпона, занурившись у роздуми. Перед очима стояла чорна троянда — знак, який об’єднував кілька ниток розслідування.

Наступного дня він зустрівся з Леклерком, щоб обговорити знахідки:

— Моріс, — почав Веро, — ми маємо дві ключові ланки: погрози і шпигунство. Чорна троянда – це не просто символ убивці, це попередження для всіх у компанії.

Леклерк кивнув:

— Я перевірив речовини, знайдені на місці злочину. Це рідкісний отруйний екстракт із чорної троянди, який може викликати сильну алергічну реакцію, навіть смерть.

— Значить, вбивство було сплановане дуже ретельно. Вбивця знав і про хімію, і про внутрішні справи компанії.

— Хтось із близьких мав доступ до лабораторії, — додав Леклерк.

Веро відчув, що розгадка стає ближчою, але небезпека теж зростає.

— Нам потрібно перевірити усіх, хто працював у лабораторії та близько контактував із мадам Жанет останнім часом, — наказав він.

Вони розробили план, щоб провести допити і знайти зрадника серед співробітників.