Чорна Троянда

Розділ 1 Початок

Англія. Шервудський ліс. 1756 р.

- Знову треба пхатися по ці гриби, і чому це завжди маю бути я, - Буркав собі під ніс молодий парубок пробираючись крізь хащі та зарослі. - Нічого, нічого от повернуся і більше не піду, до цього клятого лісу, - він дістав гілкою по-обличчю та зі злістю зламав її. У лісі було тихо, і пасмурно. Повсюди клубився густий, молочний туман, який, здавалось, можна було вхопити рукою. Та це була лише гра людської уяви. Лідо вже блукав тут доволі давно, а грибів, які він так наполегливо шукав все не було і не було. Він тяжко видихнув, признаючи свою поразку.

- Може хоч, якогось кролика впіймаю, - юнак попрямував в одному, йому відомому напрямку. Поки не вийшов на галявину, осяяну першим сонячним промінням. Він усміхнувся. Хоч у ліс Гонхак ходити і не любив, але такі прекрасні моменти, які він міг побачити лише тут, назавжди залишались у його душі. 

- І все-таки у цьому Богом забутому місці буває доволі красиво, - хлопець потягнувся розминаючи свою болючу спину, та почув недалеко від себе тихий шум. Він знав, що люди тут не часті гості, бо небагто з них ризикують заходити до так званого "зачарованого лісу". А Гонхак не боявся, він просто не вірив у всі ці дитячі казки, тому був тут частим гостем.

- Ось і мій обіцяний кролик, - юнак витягнув з-за спини стрілу, та натягнув тетиву лука, тихо прямуючи на шурхіт, що був зовсім близько. Та коли він акуратно відвернув захослі, то зціпенів, а лук з стрілою просто випали з його рук.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше