Глава 12

Будинок виглядав доволі просто, тому ми сиділи у самій звичайній вітальні. Я ж очікувала чогось зовсім іншого. Він один з небагатьох мешканців цього світу, що зберегли магію. До того ж його сила відрізнялася від тих, що є в країні Тревіса. Все б мало бути трохи інакше. Але ми тут не для того, аби роздивлятися його дім. Ми маємо певну мету. Матумба запропонував нам каву, і ми погодилися. Ну що ж, можливо так нам хоч вдасться трохи заспокоїтися. Якийсь час ми сиділи в абсолютній тиші, а потім він почав говорити. Від сили, що звучала з його голосу, ставало якось не комфортно. Занадто моторошно він звучав.                                                                                                                                       

- Я знаю, з яким питанням ви до мене прийшли. До того ж про вашу пригоду чули чи не в усіх тридцяти п'яти світах. І я покликав саме вас, адже Дарсана кровна родичка Аларіка, а ти, Ілларіє, його кохана. Ви дуже важливі для нього, і саме думка про вас допомагає йому боротися далі. - відповів він. - І ви можете повернути його. Насправді в мене такий самий талант, як і в тебе. - Матумба вказав на мене. - І лише один раз я зіштовхнувся з таким випадком, коли намагався повернути свою доньку. Це було вкрай важко, проте в мене все ж вийшло. Ситуація була досить схожою. Її тіла не було, проте я вірив, що можу це зробити. Батьківське серце не обдуриш. Тоді я знайшов древні записи, де і говорилося про один старовинний ритуал Мортема. Його проводили ще наші предки сотні тисяч років тому. Точніше, мої предки. Саме від них мені й дісталася сила. - він відпив свою каву. - Ви знали, що Земля була найпершим зі світів? Саме тут народилася магія. Древні друїди та реплікатори. Одразу дві могутні раси. На жаль мешканці досить швидко все зруйнували своїми ж руками. Однак навіть в інших країнах народжуються особливі діти.                                                                                                                        

Але я справді не знала, що історія почалася саме тут, в цьому світі. В нас не прийнято про це розповідати. Єдине, що ми знаємо, що вони давно втратили свою магію. Але такі могутні раси... Не могли ж вони так просто зникнути. До того ж з такою сильною магією. І зараз було неймовірно шкода, що вони так все зіпсували. Та в цьому винні лише люди. Хоча хто знає, може колись все повернеться назад.                                                                                                                                                                

- Я можу допомогти вам провести це, адже тоді ви повернете його назад. Хоча попереджаю, це буде досить складно. Ми маємо бути готовими. - просто сказав він. - І не треба питати про мою мотивацію, адже я досить легко можу передумати. Не випробовуйте долю зайвий раз. Ми проведемо цей ритуал тут і зараз, на древній землі. Нам знадобиться Зака, та думаю він погодиться. А от Джаспера краще відправити додому, адже він ще дитина.                                                                                                         

Ось так Матумба взяв все у свої руки. Так просто і без зайвих слів. І хоча мені й хотілося дізнатися про мотивацію, та я не стала нічого питати, адже він справді може передумати. І тоді ми втратимо будь-який шанс на порятунок Аларіка. Доведеться переборювати свою цікавість. Тому, я вирішила просто його довіритися. Зараз це було єдиним правильним рішенням. Лишається тільки сподіватися, що в нас все вийде...