Аларік

Я абсолютно нічого не бачив. Таке відчуття ніби я назавжди застрягнув в якійсь картинці. звідки немає виходу. Лише дерева, що сягали, здавалося б, самого неба. І на цьому все. Не було більше нічого, лише я та ця місцевість. Я шукав вихід, та ліс ніби насміхався наді мною. Мені не вибратися звідси. І я це вже зрозумів, проте не полишав надії. Коли з абсолютної темряви я потрапив сюди, то зрадів, адже це значить, що я зможу повернутися до своїх друзів та родини. Повернутися до своєї Ілларії. Так, я згадав все. Я згадав кожен момент свого дитинства. кожного, хто мені близький. На це пішли роки, принаймні так здавалося мені. Час тут протікав інакше, а день зовсім не змінювався на ніч. А я все кружляв на одному місці. Таке відчуття, ніби я приречений усю вічність бродити тут, згадуючи все, що так люблю, але ніколи більше не отримаю.

"Тобі ніколи не вибратися звідси." - розсміявся голос в моїй голові. - "Чи ти думав що все буде так просто?"

- Ти б краще помовчав. Все ж ми тут через тебе. І якщо я не виберуся, то й ти цього не зробиш. - огризнувся я до демона. - Мені здавалося, що медальйон мав розлучити нас. Але я досі тебе чую у своїй голові.

"Ні, Аларіку. Він лише повернув тобі владу над тілом. Вірніше, твоя воля виявилася сильніше за мою. Ось і все. Проте я нікуди не зник і не збираюся. Я частина тебе. і цього неможливо змінити." - промовив демон. - "Але ми не померли. Ми застрягли десь посередині. Та як вибратися звідси я і сам не знаю. Повір, це місце негативно впливає і на мене. Я б краще повернувся до того місця, яке ти називаєш домом. Але я завжди буду з тобою. Цей зв'язок вже не розірвати. Занадто багато часу пройшло."

Десь в глибині душі я розумів, що його слова були правдою. Але усвідомлювати це все було доволі важко. Не можу повірити, що мені доведеться таки змиритися з присутністю демона. І хоча я вже навчився жити з ним, та зараз було все інакше. Ми обидва шукали вихід, та це місце було старіше, ніж демон. А значить він абсолютно нічого не знав про нього. Та я знайду шлях і повернуся. Нехай на це підуть роки, та в мене вийде. Немає нічого, що Аларік Драгомір не зміг би зробити...