Повернення додому

Лілія розраховувала на сварку, або порцію нотацій від батька. Вона з дитинства звикла, що суворий генерал Марчук не здатен на жодні форми бесіди, крім сварки. Дорога додому затягнулася для неї на довгі роки. За весь час вони жодного разу не спілкувалися з ображеним батьком. Старий вояка не наважувався подзвонити і вибачитися за свої слова.

Відмившись від крові, Ліля вийшла з душу і кинула брудні речі до пральної машини. З вітальні у цей час стали доноситися дивні для будинку Марчуків звуки. Батько повернувся, але не кричав на онучку, а радісно вихваляв її високий зріст і приємну зовнішність. Він бачив Сашу тільки на знімках з мережі, яких вона виставляла мало.

Зайшовши у вітальню, Лілія застигла на місці. Вдруге за день тривожно дивилася за тим, що відбувалося поруч, і нічого не могла зрозуміти. Генерал Марчук не припиняв обіймати та цілувати онуку. Його очима котилися скупі офіцерські сльози, яких ніхто не бачив навіть на похоронах дружини.

— Якою ж ти виросла красунею! — стиснув у обіймах онучку Марчук.

Лілія бачила батькові емоції, незвичні для його характеру. Хотілося не сумувати, а щиро радіти, але в серце досвідченого детектива прокралася якась незрозуміла тривога. Просто так такі зміни з людьми ніколи не відбуваються.

Помітивши у дверях доньку, генерал Марчук кинувся міцно обіймати її. От у цей момент Лілія й не стрималася. З дитинства їй ніколи не діставалися батькові обійми. Він навчав доньку стріляти з пістолета, допомагав виконувати уроки, але робив це не як батько, а подібно тюремному наглядачу. Марчуку не вистачало сина, з яким можна було поділитися своїм досвідом.

Тільки за вечерею батько розповів доньці деталі справи з додатком, не соромлячись присутності внучки. Постраждалих у фізичному плані поліція виявила небагато – маніпулятивний вплив на підлітків міста цілком не зміг підрахувати ніхто.

На сторінці додатку «Чорна Сова» кіберполіцейські налічили близько шести тисяч учасників з усієї країни. Піком активності славилося тільки їхнє місто, але начальство зверху повідомляло, що починають формуватися цілі інтернет-спільноти в інших регіонах, які теж схильні до поширення зарази.

Також генерал поділився з донькою свіжими дописами у міській групі. Відео, на якому підлітки облили кров’ю її разом з патрульними, вже гуляло по мережі й збирало доволі неоднозначні реакції. Більшість переглядів та лайків свідчили про підтримку з боку користувачів. Зовні все виглядало так, ніби двоє підлітків покарали поліцейських за свавільну поведінку.

— Ким виявилися ці підлітки? — запитала Лілія у батька.

— Сашко Оліфер та Настя Біла. Дуже хороші діти. Йому сімнадцять, а їй п’ятнадцять. Я часто бачив їх неподалік. Закохані, милі, разом стали на літо працювати у кав’ярні, щоб нагадувати дорослу пару. Не раз їх бачив у тому закладі, бо ж він знаходиться через дорогу біля відділку…

— Характеристика позитивна, — втрутилася у розмову Саша.

— Вони обоє відмінники у школі. Тягнуть на вступ до університету, хоч їхні родини бідні. Вся школа гудить хорошими відгуками про їхнє навчання.

— Хороші діти не займаються хуліганством! — виправила діда Саша.

— Ти права, — погодився Марчук. — Їх хтось переконав, що цей вчинок – вершина справедливості та початок соціальної революції…

— Як це? — уважно слухала Лілія.

— Хлопець і дівчина на допиті назвали себе «Вісниками Сови». Сказали, що з таких як вони почнеться хаос і буде зруйнований світ. На вулиці вийдуть чисті сумлінням люди, щоб будувати все з руїн.

— Гарно звучить, — погодилася Саша.

— Тільки є зворотній бік медалі, — виправила доньку Лілія. — Їхня утопія передбачає насильницькі зміни в суспільстві, а додаток не терпить відмови та існування інакомислення. Вони змінюватимуть світ без огляду на ціну.

— Ти добре аналізуєш, — похвалив доньку Марчук. — Ювелірний салон, у якому вони намагалися облити все кров’ю, належить дядькові Насті, який не раз ворогував з її рідним батьком, відібравши у того весь спадок. Ці діти легко погоджуються на маніпуляції додатку, бо той обіцяє їм спершу вирішення не глобальних, а особистих проблем. Ціна за це проста – душа та акаунт у мережі.