Чорна смуга
Від душі
Хотілося життя,
Кохання і любові
Та сталося буття,
Погане мимоволі
Все було так прекрасно,
Тепло і яскраво
І ось, тепло у мить погасло...
В житті не є вже так прекрасно...
Життя тепер поганий сон
Що піде лише з життям
Смуток взяв мене в полон
Розклав багато чорних плям
Де ж моя радість, що була?
Така неспішна, кольорова,
В душі мов вуликом гула
Нема її уже, овва...
Тепер душа вже не цвіте,
У ній холод скрізь витає
Серце також вже не те
Помалу кров'ю вже стікає
Численні шрами і відкриті рани
Над серцем смерть уже витає
Душа від ножової рани
До Бога скоро завітає
Таке кохання як у казці,
Трапляється лише в казках.
Життя тепер в бетонній масці
Буде витати по кутках.
Лиш чорно-білий світ
Що був колись у барвах
Тепер лише як мідний дріт
Зітре тебе у рух і прах
Колись петля здавалась жахом
А зараз... Зараз стало навпаки
Коли одним єдиним махом,
Ти можеш щезнуть на віки...
Відредаговано: 06.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
