4

   С тих пір пройшло вже 3 роки, Мері звикла до свого нового життя.Софі яка була так рада дружити с Мері завжди була милою,веселою та завжди мала невинне.Вона жила зі своєю тіткою.Батьки Мері померли від хвороби кола та була ще дуже дуже малою,в неї не було багато родичів та майже всі з її родичів поїхали в Америку шукати щастя та стати багатими.Інші родичі сказали що не можуть через те що й самі мвють багато дітей та відповідальності. Тому дівчинку взяла тітка Бетті,вона не є кровною тіткою для Софі але вона була подругою її мами.Вона ставитбся нейтрально до Софі,приблизно їй байдуже щодо малої,вона дає їй що їсти та що вдягнути,а та їй допомогає.В тітки Бетті є дві доньки вони люблять трохи позначатися над Софі,але не занадто багато,бо їх тоді накаже тітка Бетті.Бетті каже що Софі ще повинна мати сили аби прибирати,допомогати з готівкою,сходити в магазин та інші такі справи.

      За ці три роки які минули так швидко старий та мала так звикли до один одного що вважали себе родиною.Мері стала допомогати йому на кухні з таким малим речами як помити посуд чи почистити картоплю.Але також старий трохи навчав її готувати смачні страви.З тим хлопцем та його друзями дівчинка більше не зустрічалася,та їй було байдуже.

    Одного вечора вони сиділи вдома,старий читав газету а Мері вишивала.Вона навчилася вишивати ще коли жила з мамою та татом,та в неї гарно виходило.Мері вишиває білими та червоними нитками,на невеликих клаптиках тканини.В неї зі старим не багато грошей та тратити на таке вони просто не могли дозволити собі,тому Софі брала трохи ниток та тканини в тітки,яка їй дозволяла бо все одно думала їх викинути.Голку їй подарувала Софі на її день народження,ну а ножиці вона обміняла на сукню яка була замала на неї(та в якій вона тільки приїхала з Британії,сукня була легкою та дорогою.Рожева та пишна ,як в юної багатої леді.Це була ексклюзивна версія,яку дозволити собі дозволяли тільки багачі.Кожна дівчинка мріяла про таку сукню.А виміняла вона її малій Жасмін,дівчинці середнього класу,вона мала смачну їжу,гарний одяг,та навчалася в гарній школі,але все одно її родина була не відомою та не особливо вагомою.Як Мері взагалі її зустріла.Ну коли мері сиділа в харчівні, Жасмін з батьком зайшли,батько жасмін є племінником старого,вони мають доволі такі холодні відносини.)

-Дядько-сказала Мері та подивилася на нього з цікавістю в очах.

-Так

-Ми вже живемо 3 роки одне з одним ,але я так і не знаю твого імені.-старий подумав,а й справді він ніколи не казав їй своє імя та він гадки не має як звуть цю дитину він завжди казав на неї мала,або щось такого типу.

-Ну що ж мала можливо ми повинні посправжньому познайомитися.-сказав старий,з посмішкою,йому було смішно що він так і не знає ім'я малої,та вона так і не знає його імені після трьох років життя разом.Мері встала вийшла з кімнати старий трохи здивувався подумав куди вона пійшла,потім вона повернулася і сказала:"Доброго дня,...дядьку давайте знайомитися"це так смішно звучало що старий не втримався та почав сміятися.

-Добре- сказав він через сміх -мене звати Пьер,а ти?

-А я Мері -сказала вона урочисто,та задоволення тим зо нарешті він буде звати її по імені.

-Ну що мала,гарно знати тепер твоє ім'я.-старий знову почав читати газету.

-Дядько,а ти мене навчив читати?

-Нащо це тобі?-здивувався старий.

-Як нащо?Я читати буду.

-Читати?газети?

-Ну ,я не знаю ,просто щось читати людина повинна вміти читати,це важливо.

-Ну,книги це дорого,а газети також,в мене є тільки ті які мені віддав Джек,та й те важко було в нього виблагати,він каже що газети чудово розводять вогонь, тому він зберігає їх до зимуу аби швидко ростопити піч,через це я завжди відаю їх йому після того як почитаю,так нащо тобі, такій малій вчитися читати?

-Дядько,Ну будь ласка, дуже прошу.Читати важливо,моя мати та батько вміли.

-Читання не допомогло твоїй матері,чи батькові,вона он не відомо де хоте,що вона там такого начиталася що залишила малу дитину одну,ти дуже щаслива що я такий добрий,якби не це ти би вже давно померла.Ні, читання це справа для багатіїв в яких багато часу,або для монахів.

-Але, в наші часи...

-Ні не хочу навіть слухати,до речі навчитися читати важко,я ледь ледь сміг,та це зовсім не приносить користі,особливо для дітей.-Мері була трохи засмучена цим,але вона нічого не могла з цим зробити напевно просто вона не народження аби вміти читати,тому вона продовжила вишивати.Старий трохи подивився на неї та потім знову почав читати газету.

    Пізніше,наступного дня Мері ходила по вулиці з Софі.Вона розповідала про те що вона хоче навчитися читати та про те що їй недозволенно,також про те як вона дізналася імя кухаря.Та про такі невеликі речі.

-Мері нащо тобі вміти читати?

-Ну аби вміти.-сказала Мері напевно це дивна відповідь,але іншої вона просто не мала.

-Мері,Жанна та Кароліна(доньки тітки Бетті)ходять до школи,вони вміють читати,але Кароліна каже що це важко та розповідає тітці яка вона молодець.Мері до речі тітка мене в школу не відправляє,каже що це не місто для мене,а вони через це такі щасливі. Постійно мені розповідають про те як вони ходять в школу,аби я побачила які вони гарні,та те що вони стоять вище за мене.Також вони сказали що чули як вчитель говорив їм,що дівчина яка вчилася в школі вийде заміж за багатого чоловіка і буде щасливо жити,а та хто ні буде корів пасти та посуд мити.Я не згодна з таким.-закінчила Софі,їй явно не подобалося що вона не вийде заміж за багатія.Мері слухала Софі та думала про те й се.-Мері а що до тебе.Ти же в школу не йдеш?чому?

-Ну зараз в школі не має місць.Школа безкоштовно це рідко.Тому в низ так багато учнів.Ті хто перші прийшли змогли потрапити а інші ні.Та й дядько навряд чи згоден з тим що школа це корисно.

-А,ну тепер я розумію,але все одно це несправедливо.В школах цікаво,там багато дітей та можна мати багато друзів,також іноді рідко,але іноді там діють безкоштовну булку.Я також хочу.Сестри кажуть що та булка по справжньому смачна та те що діти там чудові.Та те що там можна гратися з іншими.-Софі говорила та говорила,з кожним словом вона все більше захоплювалася школою,але Мері не дуже таки й слухала поскільки слова почали повторюватися.Небо старо сірим та почався дощ.