ГЛАВА 12

Ми побігли сходами вгору.

Я тримав медальйон.

Марія бігла попереду.

Позаду чувся плескіт.

Кроки.

Повільні.

Але воно нас наздоганяло.

— Швидше!

— Я не можу!

— Можеш!

Я ледь не впав на слизьких сходах.

Позаду знову почувся голос діда:

— Северине...

Я не обернувся.

— Не слухай! — крикнула Марія.

Ми вибігли в церкву.

Я швидко закрив кам'яну плиту.

Поставив на неї хрест.

Кілька секунд стояла тиша.

Я важко дихав.

Марія стояла біля дверей.

Вона дивилася вниз, на підлогу.

— Воно вийде.

— Коли?

— Коли ти віддаси йому медальйон.

— Я не віддам.

Вона подивилася на мене.

— Тоді воно прийде за тобою.

— Нехай.

— Ти не знаєш, що воно робить.

— Розкажи.

Марія сіла на лавку.

Я залишився стояти.

— Воно не вбиває одразу.

— А що робить?

Вона довго мовчала.

— Забирає пам'ять.

Я не зрозумів.

— Як?

— Спочатку людина забуває голоси.

— Потім?

— Імена.

— Потім?

— Обличчя.

Я подивився на неї.

— А далі?

Вона опустила голову.

— Себе.

Я стиснув медальйон.

— А ти?

Вона подивилася на свої руки.

— Я вже не пам'ятаю, як звучав мій власний голос.

Мені стало її шкода.

Але я не знав, чи можна їй вірити.

— Чому дід не знищив медальйон?

— Не міг.

— Чому?

— Бо він був останнім, що тримало мою душу.

— Тобто якщо його знищити...

— Я зникну.

Я подивився на неї.

— Назавжди?

Вона кивнула.

Я довго мовчав.

— А якщо повернути тобі?

Вона подивилася на мене.

— Воно отримає мене.

— А якщо не повернути?

— Воно прийде за тобою.

Ззовні почувся дзвін.

Один.

Ми обоє підняли голови.

Другий.

Марія зблідла.

— Не може бути.

Третій.

У церкві погасли всі свічки.

Двері самі зачинилися.

Я почув тихий стук з-під підлоги.

Раз.

Два.

Три.

А потім знизу пролунав голос:

— Северине...

Я завмер.

Цього разу голос був мій.

Марія прошепотіла:

— Воно вже навчилося говорити тобою.

Я подивився на медальйон.

Він став гарячим.

Я стиснув його сильніше.

І раптом почув тріск.

Медальйон розколовся навпіл.

На підлогу впала маленька чорна намистина.

Вона покотилася до кам'яної плити.

І зупинилася біля хреста.