«Коли на троні — тиша»

Вони жили у величезному особняку на пагорбі — із видом на нічне місто, яке підкорилося їм без слів. 

Біля входу — охорона в чорному, з нашивками "C.K." — "Чорна Корона".
У вітальні — круглий стіл, за яким збирались найвідданіші: Кріс, Рафаель, і ще п’ятеро тих, хто прийшов колись із порожнечі… і залишився назавжди.
Це було не злочинне угруповання.
Це була родина — зі своїми правилами, принципами й кодексом, що писався кров’ю.


Олівія ходила по головному коридору з уже помітним животиком.
Її постава — пряма. Крок — точний.
Навіть вагітна, вона залишалася Королевою Темряви.
Жінкою, яка вижила, помстилася… і збудувала імперію. 

— Ще трохи — і ми станемо батьками, — прошепотів Ліам, обіймаючи її ззаду.
— Я тільки сподіваюся, що в нього не буде мого характеру, — усміхнулась Олівія.
— А я сподіваюся, що буде, — відповів він, і в його очах засяяло світло, яке з’являлося лише тоді, коли поруч була вона.


Вони збиралися всією "сім’єю" щоп’ятниці.
На вечерю. Без зброї. Без планів.
Просто — сміх, розмови, келих вина і старі історії.
Але тільки двері зачинялися — починалась інша гра.
Бізнес, розвідка, попередження ворогам. 

Олівія підписувала накази не виходячи з дому.
Її слово все ще зупиняло війни — і запускало хаос.
Але вже не заради помсти.
А заради порядку, який вони збудували.



Одного вечора вона вийшла на терасу.
Сіро-синє небо провисало над містом, мов натягнута струна.
Вітер грався її волоссям. 

Вона поклала руку на живіт і прошепотіла: 

— Світ жорстокий. Але ти народишся в родині, яка навчить тебе бути сильним.
А ще — бути людиною. Навіть якщо весь світ тінь. 

Поряд з нею з’явився Ліам.
У сірому пальті, з револьвером, що завжди був поруч.
Він обійняв її. Мовчки. 

— Ти знаєш, як усе буде? — спитала вона.
— Ні. Але я знаю, що ми тримаємо корону.
— А якщо хтось спробує її зняти?
— Тоді вони дізнаються, що на троні вже сидить тиша. І тиша — завжди страшніша за вибух. 

Вона посміхнулась.
І мовчки глянула на обрій.


Через кілька днів усі телефони в їхній системі отримали коротке повідомлення:
Сім’я збільшилась. Маленька Корона народилась о 03:44.
Світ змінився. Не втрать себе в ньому."
— О.
Всі вітали, сміялися, святкували.
Але в коридорах особняка, там, де охорона не ходила, де стояли старі картини і пил ще пам’ятав голос батька Ліама…
Хтось залишив чорну корону.
На чорному оксамиті.
І записку: 

"Кожна корона має свою тінь. Іноді вона повертається."


Це кінець?
Чи тільки початок нового покоління?