15

Новий рік вона зустріла за сценарієм класичної "старої діви" — у компанії кота. Видала Фунтику подвійну порцію його улюбленого корму, а для себе взагалі нічого не стала готувати — відкрила банку консервованих персиків та відкоркувала пляшку того самого шампанського, що зазвичай на неї так погано впливало — робило вщент п'яною.

Але цього разу щось пішло не так — чи організм вирішив реагувати на напій по-новому, чи шампанське було підробне — але вона випила майже повну пляшку шипучого кисло-солодкого напою — і залишилася цілковито тверезою.

Коли по телевізору, ввімкненому для фону, президент бадьоро відтарабанив свою вітальну промову, а сусіди дружно повискакували у двір і забахкали салютами та хлопушками, Єва пішла до спальні, розстелила постіль і відразу ж заснула.

Снилося їй цілу ніч щось неприємне, і хоча вранці вона не могла пригадати жодної подробиці з тих тягомотних снів, вони залишили по собі депресивний настрій. А ще підсилював його головний біль — теж наслідок зловживання спиртним.

 "Цікаво, чи можна подати на виробників цього напою у суд? — думала Єва, викидаючи порожню пляшку до сміттєвого відра.  — Адже побічні дії у вигляді ранкового похмілля присутні, а от потрібного ефекту я вчора так і не досягла. Не вийшло забути всі негаразди старого року і загадати бажання на рік новий…"

І саме цієї миті задзвонив її мобільний. Вона готова була почути голос будь-кого: батька, інших родичів, Джеймса… Але на зв'язку виявилася її шкільна подруга Лариса, яку всі однокласники називали Лорою.

— Привіт, Євцю! — привіталася вона. — З Новим роком! З Новим щастям!

— Рік новий, а щастя в мене те ж саме, — відповіла Єва. 

— Чого це ти така набурмосена! І взагалі, не повідомила мені, що вже повернулася з Лондону, ми б могли десь зустрітися, посидіти! Погано забувати старих друзів…

— Вибач, Лорик, — Єва скривилася, адже кожен рух віддавався в голові різким болем. — Мені просто не було коли.

— Ага, бреши, та не забріхуйся! Святкувати Новий рік у клубі в компанії самого Бориса Лобунова є коли, а запросити на вечірку кращу подругу тобі шкода…

Це ж треба, хтось із спільних знайомих теж був у клубі і вже встиг розпатякати Лорі,  що її там побачив...

— Лоро, то не була вечірка. Чисто ділова зустріч. Я брала у Лобунова інтерв'ю, а після того поїхала додому. І святкувала сама.

 — Щось це зовсім на тебе не схоже, Єво. Старієш, чи що? Але давай з цього місця детальніше — ти брала в Бориса інтерв'ю? Навіщо?

— Я тепер працюю в журналі, — нехотя зізналася Єва.

— Ти? В журналі? І де — в "Космо"? Чи в "Ель"?

Голос Лори пожвавився, вона аж підскакувала від нетерплячки довідатися, де ж працює подруга.

— Ні, в журналі для чоловіків. Називається "Джентльмен". Я редактор сторінки світського життя, — Єва сказала це для солідності. Бо "асистент головреда" звучало не так престижно.

— Ух ти! А про мене можеш написати?

— Про тебе? — перепитала Єва. — Ну, я не знаю, мені взагалі-то головний редактор дає доручення, про кого писати…

— То познайом мене з вашим головним! Я можу заплатити за статтю! Мені потрібна реклама моєї нової книги!

— Нічого собі! Лорчику, ти що, пишеш книги?

— Атож! — подруга гордо хмикнула. — Відстала ти, красуне, від життя у своїй Великій Британії! Я тепер відома письменниця. Трендсеттерка, ось!  То що, ти напишеш про мою книгу? 

— Давай  я надішлю тобі електронну адресу нашого редактора і ти з ним зв'яжешся, — спробувала викрутитися Єва. — А коли він дасть добро на публікацію, подумаю, що я можу для тебе зробити.

Але Лору такий варіант не влаштовував.

— Та він мого листа і читати не стане, — пирхнула вона. — Знаю я тих начальників, вони ледачі, як чорти. Давай я тобі дам свою книгу, ти почитаєш, а після свят влаштуєш мені зустріч зі своїм редактором. Він старий?

— Та ні, — відповіла Єва розгублено. — Молодий.

— То це ж чудово! Значить, зараз я приїду з книгою і пляшкою вина, щоб ти за вихідні встигла її прочитати!

— Лоро, купи ще якісь ліки від головного болю, — приречено попросила Єва. Вона знала, що коли подруга поставила перед собою якусь мету — вона доб'ється її будь-якою ціною, і суперечити їй — це все одно що стояти на шляху у готового до бою танка…