Частина 2

Тарен знову почала машинально шукати правою рукою ефес, але Гріз поквапив стукотом молотка і вже на ватних ногах дівчина вийшла до трибуни. Намагаючись зрозуміти, звідки він дізнався про це прізвисько, де міг почути і чому так її назвав.

— Вас звинувачують у підготовці змови проти корони та спробі повалення влади. Вам це відомо?

— Так. Своєї провини не визнаю.

— Чи клянетесь ви говорити правду, правду і нічого, крім правди?

— Клянусь. — невпевнено відповіла та.

— Ви приносили інші клятви раніше, іншим людям, які можуть вплинути на вас?

— Так. — тремтячи вона дивилася прямо в очі Ревільсу, змушуючи нервувати ще більше. — Я давала присягу темній короні та союзу Екліпсо.

Ревільс усміхнувся їй у відповідь і машинально потягнувся за портсигаром.

— У залі суду не можна курити. — смикнула його Мерелед. — Ти ж тут сидів десятки разів. Що з тобою?

— Мені здається, він уже знову встиг їй щось наплести. — шепотів принц. — Поки вони були в камері, вона була розлючена, а зараз шепоче ніби ридає над його головою в кошику.

— Ти себе накручуєш.

— Я знаю Тагідо.

— А ще ти знаєш Тарен. — кивнула амфібія. — Вона перед тим, щоб тебе вибачити, отримала маєток, що він їй міг запропонувати?

— Не заривайся! Не ти, а Ви, не Ревільс, а Ваша Високосте.

Мерелед навіть пропустила смішок, помічаючи, що коли закінчуються аргументи, він починає просто тиснути авторитетом. Досвідчений медик вирішила, що це просто тремор, він переживає і не може знайти місця.

А Гріз продовжував:

— Чи доводилося вам раніше порушувати клятви?

— Ні.

— Чи вели ви листування з Його Високістю Тагідо?

— Так, більше місяця я листувалася зі столичною академією та бібліотекою. Надсилала листи на ім'я Світлого Принца, відповіді завжди отримувала на своє ім'я. Усі вони були зашифровані, кодом, який я отримала у бібліотечній книзі "Історія поєднання світла з пітьмою". Цей код я доклала до листів.

— Ви шифрували листи, щоб приховати плани змови?

Вона відірвала, нарешті погляд від Ревільса і озирнулася через плече на Тагідо, він дивився благаюче, хоча катастрофічно боявся здатися слабким.

— Ні.

— Нагадую, ви під присягою.

— Я не готувала змову, просто вела дружнє листування і, у вас є лист під номером №2 адресований мені, прочитайте з самого початку.

Гріз озирнувся на інших суддів, обидва кивнули, і він розгорнув розшифровку.

— Я цитую: Прошу мене вибачити за цю зайву обережність і зрозумію, якщо ви припините спілкування зі мною, але я змушений, з цього часу, шифрувати листи, адже якщо наше спілкування стане надбанням громадськості, ми будемо оголошені зрадниками батьківщини. Ці закони вбивають свободу слова… 

— Досить. — перебила Тарен. — Шифр був потрібний, якраз, для того, щоб не опинитися під підозрою. Якби наше листування розкрилося воно, за нинішніх законів, було б розцінено як змова.

— Прочитавши частину розшифровок, я переконався, що ви готували революцію, хоч і писали про це як про теорію. Більшою мірою ви обговорювали громадянську війну, чому це видається вам таким важливим?

— Мене вражає як швидко, владні створіння що звикли дивитися на лінію фронту, забули про свої тили. Революцію заборонили обговорювати, заборонили писати в газетах, ще трохи і наступним указом заборонять припускати думку. Але вона витає у повітрі. І, так, ми обговорювали громадянську війну, але виключно з бажання запобігти їй.

— Мені здається, ви переоцінили масштаб проблеми.

— Мені здається, ви давно не чули, як про союз відгукуються його громадяни. А я порадила б, одягнути костюм вашого слуги і пройтися ринком на переданих у владу темряві територіях. Ви б багато нового почули.

— Те, що брудні чолов'яги обговорюють на базарі, мало стосується королів.

— Ці люди вас годують, без тих, як ви висловилися, брудних чолов'яг, ми з вами, не проживемо й дня. А ще вони можуть вийти на вулицю і тоді їжа вельможам не знадобиться. 

— Тобто революція, люди з вилами, це ваш варіант?

— Наш варіант: не допустити цього.

— Ви стверджуєте, що не готували змову?

— Я повторюватиму це вічно!? — вона зло озирнулася на суддю. — Це не змова! Ми обговорювали можливості зміни політичного устрою не для організації перевороту, а для його попередження. Революція рано чи пізно станеться і робота кожного правителя тримати народ у такому стані, щоб запобігти всім можливим спробам повалення влади. Погодьтеся, принцу, спадкоємцю престолу не вигідно втратити корону. Якщо ви читали листи, знаєте: це суха теорія з посиланнями на відомих політиків та філософів. Ми збиралися покращити внутрішню політику, розмірковували про те, як підвищити рівень життя населення, після того, як Тагідо… — її змусив замовкнути удар молотка. — Його Високість Тагідо. — виправилася дівчина. — Отримає... отримав би корону, можливо, я наголошую: можливо деякі з наших думок і були б втілені, зокрема, для протистояння революційним ідеям під час його правління! Але це не змова!

Респонд скрипнув зубами і передав Грізу папірець, той продовжив:

— Я цитую: Я віддав би престол будь-кому, але знали б Ви, як я боюся, що Він підніметься до влади. Він зійде на темний престол і окупує світлий одним помахом меча. Тільки я і лише з Вашою допомогою можу йому протистояти. Тільки Ви могли б допомогти мені виконати всі наші, не посоромлюся сказати, грандіозні плани. Кінець цитати. — він озирнувся на Респонда, чиє питання було написане внизу і зблід, але набрався сил, щоб прочитати вголос. — Про кого йдеться і чому ви, проста поміщиця, мали допомогти втілити плани, а я наголошую: плани, а не думки!?

— Йдеться про принца темної сторони. — вона судорожно заплющила очі і знову глянула на Ревільса, чекаючи, як перед боєм, впевненого кивка, на знак дозволу. — Згідно з нашою ідеєю, я мала…

Ревільс нарешті кивнув і дівчина видихнула, ніби він тримав її за шию і нарешті відпустив.

— Я мала вийти заміж за Його Високість Ревільса.