Глава 8

Прямо відчуття дежавю. Соломатін знову самотній стояв на вулиці. Руки він засунув в кишені й дивився кудись в даль.

- Доброго ранку! Як настрій? –  видала я свою найкращу посмішку.

- Доброго ранку! Нормальний настрій, – пробубнів  він й сів до мене в машину.

- Підйом буде складним і пішим. Готові? - покосилася я на нього рушаючи з місця.

- Я так розумію, там буде щось неймовірне.

- Тільки уявіть, величезні смереки на самій горі, а по середині в кам’яній колисці прозора як сльоза вода. Тиха, спокійна вода в якій видно кожен камінчик на дні. А в озері віддзеркалені височенні смереки та блакитне небо. Й ці насичені та неймовірні фарби тішать око за будь-якої погоди. Кажуть, що саме озеро виникло в результаті падіння метеориту й затоплення кратеру джерельною водою. Ту воду навіть пити можна. Але рибу в озері не змогли завести, щось їй там видно не затишно. Плавати в озері теж не можливо, вода навіть влітку не підіймається вище 11 градусів.

- Дорога буде важка?

- Ага! Спочатку довго їдемо. Потім беремо рюкзаки, які лежать в багажнику й далі тільки пішки казковим лісом. Дорога у нас займе 5 кілометрів, – радісно повідомила я.

 Щось щастя на його обличчі не було видно.

- Та, годі Дмитро Олексійович, вас чекає пригода. От станете старезним пенсіонером й будете з ностальгією згадувати, як підіймались дивитись на одне з прекрасніших й диких місць нашої країни. Й то дуже добре, що туди складний підйом, бо на довше залишиться недоторканим той шматочок  землі. Ви не хвилюйтесь з підйомом ви справитесь, я все ж таки хочу, щоб вам тут сподобалось, а не ви зненавиділи дану землю.

- Впевнені у своєму бажанні? – підозріло покосившись, запитав він.

- Й жодних планів на ваше вбивство, –  положила я праву руку до серця.

 Він подавився водою, ковток, якої саме зробив.

- Дмитро Олексійович, про ваше самогубство я теж не думала. Ви обережніше, будь ласка.

- Ганна Василівна у вас сьогодні просто іскрометний гумор.

- У мене тиждень був важкий, а через те, що на людей я кричати не вмію, то відриваюсь на них своїм поганим почуттям гумору.

- Вже не знаю, що гірше.

- Гірше може бути, коли я починаю співати. У мене повністю відсутній музикальний слух.

- Ганно Василівно, а ви мене навмисно залякуєте своєю відсутністю талантів.

- Ні, список був би значно довшим. Я ж всього то людина й ні разу не супермен. Мені чогось ще страшенно нецікаво готувати їжу. Прибираю я теж під гнітом власного примусу. Страшенно боюсь стоматологів. Й не люблю обману.

- Зрозуміло! - кивнув він.

А потім удав, що його ну дуже цікавлять краєвиди за вікном. Цікаво, це йому моє ниття так набридло? А що це він ще й руки перехрестив перед собою?  Й чого я, взагалі, про нього думаю? Бо він сидить поряд насуплений, як сич, а я тепер переймаюсь його настроєм. Я тяжко зітхнула й зосередилася на дорозі. Їхати ще залишилося не так довго.

- Ми приїхали. Далі пішки. Готові? - повернулася до нього, коли зупинила машину.

- Готовий! Напевне… – з якимось сумнівом пробурмотів він.

    Я дістала з багажника два рюкзаки, один протягнула Соломатіну, той  на нього покосився, інший одягнула собі на плечі.

- Тоді нас чекає чисте гірське повітря, мальовничі пейзажі карпатського лісу, альпійські сосни та поросле мохом каміння. Краєвид, що відкривається  просто захоплює подих.

Спробувала надихнути я його. Й Соломатін таки пішов. Сміливий чоловік.

- Карпати – дещо специфічні гори, з досить пологим рельєфом й доволі поступливими вершинами. Щоправда, відносять до числа самих диких гір в Європі. Бо не мають модернізованих туристичних маршрутів, кемпінгів та інфраструктури. Зате у нас є: бурхливі річки, красиві озера, пологі гірські схили й сонячні полонини. Й багата історія краю, яка може задовольнити смаки будь-якого туриста. Маршрути можна прокласти від найпростіших до ІІ категорії складності. Також зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням та водними перепонами.

- А ми якої складності маршруту пересуваємось? - просипів він.

- Найпростішим. Ще сніг лежить на вершині. Маршрути для туристів відкривають з травня.      

   Загалом, гори Карпати утворені м’якими породами, а тому форми рельєфу переважно згладжені. Винятком є лише Мармароський масив, який складається із твердих кристалічних порід. Ось чому його найвищі вершини Піп Іван Мармароський, Петрос Мармароський, мають круті й стрімкі схили, подекуди оперезані скелястими виступами. Часто зустрічаються сліди давнього зледеніння – льодовикові цирки та кари. Саме на їх основі утворилися мальовничі, карові озера: Бребенескул, Марічейка, Несамовите, Верхнє, Апшинець та деякі інші. Популярним серед туристів є озеро Синевир, найбільше в українській частині цієї гірської системи. Виникло воно внаслідок обвалу в горах. Також, часто відвідуваними є водоспади, особливо найвідоміші – Гук, Пробій, Шипіт.

- Ви вирішили розповісти мені усю історію гір?

- Для цього однієї подорожі буде замало. Так, окреслюю основні принади. Ви не втомились?