Розділ XIII. Методами ворога

Штаб-квартира Едварда не була офісом. Це був простір, де тиша працювала. Без вивісок. Без зайвих людей. Без камер там, де вони не потрібні. Кімнати з темними шторами, стіни з картою міста, монітори, папки, ноутбуки і один великий стіл, на якому завжди лежала правда — розкладена по шматках.

Марс сидів біля вікна, перев’язки ще тримали біль у тілі, але в очах уже не було слабкості. Він був живий  і цього було достатньо, щоб світ знову став цілю.

— Вона змінилася. 

Сказав Марс тихо, не питаючи. Він відчував.

— І це добре, для неї. 

Відповів Едвард, не піднімаючи погляду від екрана. 

— Так краще, бо з м’яких людей роблять маріонеток. А з таких, як вона, виходять воїни. Марс стис пальці.

— Я не хочу, щоб вона стала воїном.  

Едвард нарешті глянув на брата.

— Вона сама обере, ким бути.  Ми можемо лише зробити так, щоб у неї був шанс жити. З тобою.

Пауза ставала дедалі більш нестерпною. Едвард перервав мовчання різко.

— А тепер до справи.

Він натиснув кілька клавіш і на моніторі з’явилася схема: стрілки, імена, рахунки, дати. Вгорі — Dream World. Поруч — нитки до підрядників, благодійних фондів, підставних компаній. І далі — туди, де гроші зникали, як кров у землю.

— Вільям не просто психопат-романтик. 

Сказав Едвард рівно. 

— Він системний, в нього прихований маніакальний синдром. Він не закоханий. Він просто хоче володіти. І він фінансує це володіння так само, як фінансує бізнес: через бруд.

Марс подивився на екран.

— Що ти знайшов?

Едвард провів пальцем по файлу, відкрив папку з позначкою “ПЕЛЮСТКИ”.

— Чорні пелюстки — не “випадковість”. Це його стиль. Я знайшов закупівлю. Підставна доставка. Оплата з корпоративної карти, проведена через третю компанію. Також знайшов ланцюг номерів. Смски — з пальника, але їх піднімали в одних і тих самих точках. Плюс до цього всього.

Едвард зробив паузу, ще кілька разів провівши пальцями по екрану, зупинилась.

— Маузер. Ну звісно ж. Найманий вбивця для брудної роботи. Це в стилі Вільяма. 

Марс підвів голову різко.

— Маузер існує?

— І працює не перший рік на Вільяма. 

Відповів  Едвард впевнено гортаючи файли банківських транзакцій по рахункам.

— Завжди однаковий алгоритм дій: доказ як трофей, що робота зроблена і психологічний злам. Вільям не хотів просто вбити тебе. Він хотів, щоб Емілія повірила.

Марс мовчав. У ньому піднімалось темне, але він тримав себе.

— Добре! 

Трохи помовчавши сказав  нарешті Марс. 

—Як ми його валимо?

Едвард відкинувся в кріслі.

— Його ж методами. 

Спокійно відпов Едвард брату.

Ти — живий привид. Вона — недосяжна. А він сам піде туди, де ми його чекаємо.

Марс звузив очі.

— Поясни.

Едвард клацнув ще раз і відкрив фінансовий звіт.

— Перший удар: фінансові махінації. Ми готуємо пакет так, щоб він не зміг відкупитися. Другий удар: публічна пастка. Йому потрібне твоє остаточне зникнення, або її остаточна здача. Ми дамо йому приманку, яку він не зможе ігнорувати. Але так, щоб вона не постраждала.

Марс нахилився вперед.

— Яка приманка?

Едвард говорив холодно, але дуже точно:

— Його слабкість — контроль. Ми змусимо його зробити крок першим. І в цей крок він сам принесе нам усе: накази, зв’язки, гроші, людей. Йому здаватиметься, що він перемагає. А насправді…  

Едвард  ледь усміхнувся хижо, як лис що відчуває здобич.

— Він просто зайде в наш коридор.

Марс видихнув.

— А Емілія?

Едвард подивився прямо:

— Вона не буде наживкою. Вона буде ключем, але в безпеці. І ти повернешся до неї не після помсти, а після справедливості.

У цю мить на телефоні Едварда висвітилось повідомлення від його людини:

“Доставку оформлено. 100 червоних троянд, з банером: ‘МОЯ МРІЯ’.”

Едвард показав екран Марсу.

Марс подивився і в очах загорілося щось небезпечне.

— Він вже почав.

Едвард кивнув.

— Ідеально! Значить, він нервує. А коли він нервує — він помиляється.

Марс підвівся повільно, тримаючи біль під контролем.

— Тоді починаємо! Навчимо його жити з наслідками.

Емілія летіла по порожній вечірній автостраді. Їй стала подобатись швидкість. Різко запаркувавшись, вона опустила вікно. Вся поляна біля її будинку була вкрита, чорними трояндами і великий плакат на дверях. « МОЯ МРІЯ ».  Вона набрала номер, відразу здогадавшись хто це міг бути. Вільям очікував на дзвінок, взяв слухалку відразу.