(Наступна частина буде 18+)
- Іноді я замислювався наскільки я втомився. Мені було потрібне свіже повітря як і будь-якій людині. Тому прийнято було це рішення відправитися на природу, Я (все) більше не замислювався, що Вони занадто довго несли маячню. Іноді я подумував, що ж значать всі наші сварки...
Байдужість або вада?
Вони так швидко зчезли... Ми так швидко мирилися. Останні три дні були неймовірно яскравими.
До того самого нещасного випадку я був іншим. Більш замкненим, (закритим) чи що ? Іноді слова мої були невиразні. (та й думки втім теж) Мене здивувало що біль молодшого її не скільки не збентежив, молодшому було не дуже.
Деякий час з дітьми він більше не грав.
Так схотілося не його матері, а мені.
Я повинен був вчинити, як турботливий батько. Вона не приділяла їм достатньо уваги, що й говорити, ми були у постійних роз'їздах.
День був звичайним, вона як й зазвичай була у рожевому пальто, щось нудно розповідая дітям, вона рилася у сумці.
Дітям це набридло, як власне і мені.
День починався добре, навіть авто не гуділо, але щось бо Було не так..
Скоріш за все ти зовсім не виспався? Ох, вже ці жінки.
Знову у голові ці філігранні браслети. Як же ж вона полюбляла всі ці прикраси... Правильно кажуть, що дружина обирає все саме найліпше.
Він любив іноді пороздумувати на природі, це приносило радість. Немов метелик випорхнули слова :
- Так значить, ти знайшов собі сім'ю?
Не зовсім те що треба, не зовсім лаконічна відповідь.
- Так, мені хотілося розглядати ц...
- Так люб'язно, що ти дозволив хлопцям оглянути ці мисливські угіддя.
Щось
Щось зовсім інше промайнуло десь там. У самій гущі лісу.
Не тварина.
- Деякі діти знають заборонений прийом, вірно кажу ?
Хлопчики закивали, поки вони їхали хлопці перебирали речі котрі вони узяли у поїздку.
Мій чоловічий голос з часом огрубішав. Останнім часом, я над багато чим задумуюсь. Мислення... Наприклад теорія Дарвіна, як і теорії Ейнштейна, вони дуже убогі. Можливо варто подумати про реалії нашого світу?
У багатьох писаннях вірування трактують по різному, кожній релігії потрібна віра та співчуття. Це основа.
Хлопчики ненароком сбивають мене, сміються й от ми вже виходим у світ всім сімейством.
- Гей, йди сюди!
- Я вже зачекався, так ми будем стріляти!? Мамо, ну будь ласка.
Сумний ледь чутний подих.
Я щось бачу.
Дякуючи оркам, не можу нормально перевірити тескт. шоб вас підняло та гепнуло.