I - Кайдани ціпкі

(Наступна частина буде 18+)

  - Іноді я замислювався наскільки я втомився. Мені було потрібне свіже повітря як і будь-якій людині. Тому прийнято було це рішення відправитися на природу, Я (все) більше не замислювався, що Вони занадто довго несли маячню. Іноді я подумував, що ж значать всі наші сварки...

Байдужість або вада?

 Вони так швидко зчезли... Ми так швидко мирилися. Останні три дні були неймовірно яскравими.

 До того самого нещасного випадку я був іншим. Більш замкненим, (закритим) чи що ? Іноді слова мої були невиразні. (та й думки втім теж) Мене здивувало що біль молодшого її не скільки не збентежив, молодшому було не дуже.

 Деякий час з дітьми він більше не грав.

Так схотілося не його матері, а мені.

 Я повинен був вчинити, як турботливий батько. Вона не приділяла їм достатньо уваги, що й говорити, ми були у постійних роз'їздах.

 День був звичайним, вона як й зазвичай була у рожевому пальто, щось нудно розповідая дітям, вона рилася у сумці.

Дітям це набридло, як власне і мені.

 День починався добре, навіть авто не гуділо, але щось бо Було не так..

Скоріш за все ти зовсім не виспався? Ох, вже ці жінки.

 Знову у голові ці філігранні браслети. Як же ж вона полюбляла всі ці прикраси...  Правильно кажуть, що дружина обирає все саме найліпше.

 Він любив іноді пороздумувати на природі, це приносило радість. Немов метелик випорхнули слова :

  - Так значить, ти знайшов собі сім'ю? 

 Не зовсім те що треба, не зовсім лаконічна відповідь.

  - Так, мені хотілося розглядати ц...

  - Так люб'язно, що ти дозволив хлопцям оглянути ці мисливські угіддя.

Щось

Щось зовсім інше промайнуло десь там. У самій гущі лісу.

 Не тварина.

  - Деякі діти знають заборонений прийом, вірно кажу ?

Хлопчики закивали, поки вони їхали хлопці перебирали речі котрі вони узяли у поїздку.

 Мій чоловічий голос з часом огрубішав. Останнім часом, я над багато чим задумуюсь. Мислення... Наприклад теорія Дарвіна, як і теорії Ейнштейна, вони дуже убогі. Можливо варто подумати про реалії нашого світу? 

 У багатьох писаннях вірування трактують по різному, кожній релігії потрібна віра та співчуття. Це основа.

 Хлопчики ненароком сбивають мене, сміються й от ми вже виходим у світ всім сімейством.

  - Гей, йди сюди!

  - Я вже зачекався, так ми будем стріляти!? Мамо, ну будь ласка.

Сумний ледь чутний подих.

 Я щось бачу.

 Дякуючи оркам, не можу нормально перевірити тескт. шоб вас підняло та гепнуло.