В караоке-бар зібралося четверо друзів. Марія з Сергієм та їхні знайомі Наталія та Павло. Вони про щось розмовляли. На столі стояли пляшка вина та три півлітрові пляшки пива та тарілки з під піц. Хтось співав в караоке. Загалом було весело. Дівчатка розмовляли про нову пісню їхньої улюбленої співачки Jerry Heil. Павло тим часом запитав в Сергія:
- То ти вже скоро захищаєшся?
- Так через місяць.
- Під Новий рік?
- О та тобі можна все одразу відсвяткувати – втрутилася в розмову Наталія.
- Звісно. Так і зроблю – погодився з нею Пилипенко.
Тут до розмови приєдналася Марійка:
- О послухайте ніхто не співає.
І обернувшись до подруги мовила:
- Пішли поспіваємо?
Та відмахнулася:
- Ні я не хочу.
Сметанчук мовила:
- Тоді я сама піду.
І вона пішла. І заспівала. Але нажаль Бог обділив її голосом. Тож вийшло не дуже. Коли Марія повернулася до друзів, запитала:
- Ну як?
- Недаремно кажуть – хто не має голосу, той співає в караоке – сказала на те Наталка.
- Та нормально. Буває гірше – сказав Павло.
- Ні все було чудово. Ти в мене найкраща – сказав на те Сергій.
- Добре, що хоч ти оцінив. Я тебе люблю – сказала Марія.
- І я тебе кохаю.
По цих словах Пилипенка, вони поцілувалися.
- Ну і ну – мовила Наталка.
- Не заздрь – мовила на те їй Сметанчук і висунула язика.
Всі четверо засміялися. Потім вони ще довго сиділи і розважалися, аж поки не порозходилися по домівках.
#10886 в Любовні романи
#2668 в Короткий любовний роман
#2863 в Молодіжна проза
Відредаговано: 11.04.2020