Ранком коли Марія прокинулася вона відчувала себе кепсько. Вона відчувала біль в горлі, ніс був закладений. Відчуваючи, щось недобре, Сметанчук вирішила поміряти температуру. Тому взявши термометр, вона поклала його собі під пахву.
Минуло хвилин з десять, Марія, дістала термометр. На ньому показувала температура – 37 градусів по Цельсію. Сметанчук вирішила поїсти. Що вона зробила. Поки вона їла в неї, ще розпочалася і нежить.
На кухню зайшла Алла Григорівна. Вона поглянула на доньку і сказала:
- Ти виглядаєш не здоровою.
- Так. Я напевно захворіла.
- Зрозуміло. Ти телефонувала сімейному лікарю.
- Ні.
Мама Марії сама зателефонувала. Лікар дав поради. Алла Григорівна мовила донці:
- Ну добре лікуйся. А я піду на роботу. Якщо почуватимешся гірше зателефонуй мені. А зараз йди в ліжко та вилежуйся.
Сметанчук і сама знала те, що сказала мама. Тому мовила:
- Добре.
Лежачи в ліжку, Марія вирішила зателефонувати Сергію і повідомити, що шашлики відміняються. Тому набрала його номер. Він майже одразу відповів:
- Привіт.
- Привіт. Шашлики відмінюються.
- Чому? Що сталося?
- Я застудилася.
- Жаль. Я тільки замаринував м’ясо. Я й чую, що щось з голосом не так.
Вони, обмовилися ще парою слів. Наприкінці розмови, Сергій побажав Марії одужати і після чого вони попрощалися. Хвора поклала смартфон і додумала: «Блін ну як кепсько хворіти влітку. Хоча і взимку не легше». Подумавши так вона зітхнула й взяла до рук книжку, щоб хоч якось скоротати час.
Якщо вам сподабався цей роман, то нелінюйтеся ставте "ПОДОБАЄТЬСЯ".
Дякую зараніш!!!
#10869 в Любовні романи
#2658 в Короткий любовний роман
#2866 в Молодіжна проза
Відредаговано: 11.04.2020