Розділ 15

З того дня народження все пішло коту під хвіст. Про їхню річницю стосунків Даня нагло забув і навіть відверто здивувався приготованому Аною романтичному календарику з їхніми спільними фото.

- Я думав, подарунка на день народження було цілком достатньо, - буркнув він тоді з болем.

Ні троянд, ні навіть звичайного привітання з приводу вже чотирьох років разом Ана так і не дочекалася. Звісно, вона розуміла, що конкретно обламала його і навіть двічі, але його поведінка нікуди не годилася й ставала все більш нестерпною з кожним днем.

Прірва між ними все глибшала й кожен все більше замикався в собі. На зміну ніжним романтичним вечорам прийшли майже щоденні сварки через буденні дрібниці. Здавалося, що вони просто випробовують терпіння один одного.

Даня безцеремонно нагадував дівчині про необхідність чергового прання купи однакових запотілих шкарпеток чи гору брудних тарілок у раковині. Він почав просипати університетські пари все частіше, засиджуючись майже до світанку над черговою партією комп'ютерних ігор.

Вилазки з друзями на пиво чи щось міцніше також почастішали. Якщо ж посиденьки не вдавалися, то Даня з легкістю організовував собі їх вдома, заливаючись як мінімум однією пляшкою.

Алкоголь будив у ньому приховані образи, які хлопець, не фільтруючи, виплескував на Ану. Часто у такому стані він любив розповідати про браві походеньки його друзяк по дівчатах.

- Ігорьок от замутив недавно з історичкою одною. Гаряча така штучка на фотках. Каже, таке виробляє своїм язиком.. Ммм.., - п'яно верз Даня, заставляючи дівчину тікати у ванну, ховаючи свої неслухняні сльози.

Такі різкі зміни в ще недавно цілком нормальному в її розумінні хлопцю сильно насторожували Ану. Його ставлення до неї зараз було чимось середнім між трактуванням її як терплячу матусю та найману домогосподарку.

Дівчина не раз пробувала поговорити про це з Данею, але у більшості випадків це закінчувалося черговою сваркою.

- Що тобі знов не подобається? - рубав з плеча хлопець, перевертаючи все з ніг на голову. - Я просто нагадую тобі про виконання твоїх домашніх обов'язків, от і все. Це ти постійно до мене чіпляєшся з черговими претензіями: і це тобі не так, і це.

Спочатку Ана пробувала заперечувати й пояснювати свою позицію, але це тільки затягувало й ускладнювало сварки. Тож у більшості випадків вона просто старалася їх уникати або тікати після них подалі у ванну.

Бували й хороші моменти, хоч вони все рідшали з часом. У ті рідкісні вечори вони навіть могли разом щось подивитися й заснути в міцних обіймах, але зазвичай ця ілюзія розвіювалася вранці, коли Даня навідріз відмовлявся йти на заняття, будячи цим звіра у класичній відмінниці.

Напружена обстановка вдома негативно впливала на Ану. Вона часто ловила ґав на парах, задумуючись про своє наболіле. Така розсіяність мала неприємні наслідки - дівчина підзавалила останні контрольні роботи й з деяких предметів надіям на автомати прийшов кінець.

Ліза неодноразово пробувала поговорити по душах з подругою, але Ана наглухо закривалася у собі, не бажаючи нікого пускати у свої думки й ділитися з кимось своїми проблемами. 

Дівчина розуміла, що так довго продовжуватися не може й рано чи пізно їй таки прийдеться щиро поговорити з Данею й розставити всі крапки над і. Проте, Ана сподівалася, що цей момент, якого вона так боялася, хоч і чекала, настане ще не скоро.

В глибині душі вона плекала надію, що все обійдеться, що це просто чорна смуга в їхніх стосунках, яка ось-ось завершиться, що Даня стане таким як раніше, що все налагодиться. 

Ана неодноразово пробувала змінити хлопця назад - повернути того її Даню, якого вона з нетерпінням чекала назад. Проте всі її зауваження пролітати повз теперішнього Даню, тільки під'юджуючи його.

На коментарі Ани щодо свого навчання та  алкоголю хлопець в кращому разі не реагував, а в гіршому - починав дорікати, що вона несправжя дівчина й не має жодного права вичитувати його, бо не дає йому як всі нормальні дівчата його друзів. На цьому усі спроби розмов заходили в безнадійний тупик.
 

Наближалися зимові свята - улюблений період року для Ани. Всюди починали встановлювати різдвяно-новорічні прикраси, а плейлисти всіх кафе масово заповнювалися Last Christmas та All I want for Christmas. 

Святкової атмосфери додавав пухнастий сніжок, який ніжно вкривав змучений болотяний асфальт. Панувала передсвяткова метушня покупок подарунків, яка зазвичай викликала в Ани неабиякий ентузіазм, проте не цього року.

Наближалася перша в житті екзаменаційна сесія, яка обіцяла бути справжнім випробуванням для новоспечених студентів. За кілька днів до першого екзамену, який, за іронією, мав відбутися саме на Миколая, Даня безвідмовно повідомив, що хоче поговорити.

Ана якраз сиділа за економічною історією, обклавшись купою підручників, конспектів та роздруківок, коли хлопець всівся навпроти неї безцеремонно закриваючи її книжку, не звертаючи уваги на її обурений погляд.

- Ан, нам пора поговорити, - почав він. - Так далі не може продовжуватися. З мене досить.

Ана сиділа, боячись підвести очі, чекаючи, що далі він скаже.

- Ти постійно хочеш мене виправити, - продовжив. - Тобі постійно не подобається те, що я роблю.

- Я не.., - почала було Ана, але хлопець її одразу перебив.

- Ти кожен день виносиш мені мозок, що я не ходжу в універ, що я можу випити, що я багато граю, що не шукаю нормальну роботу, що не прибираю за собою, що я не такий правильний та ідеальний як ти, і тд. В тебе цілий список претензій до мене, і, чесно кажучи,  мені набридло їх слухати. Я тебе не влаштовую, ти хочеш, щоб я змінився? - Прекрасно, я теж хочу, щоб ти змінилася.

Ана зачервонілася, розуміючи на що він натякає.

- Так-так, я саме про секс, ти правильно подумала, - підтвердив Даня. - Я хлопець. І це цілком нормально, що я хочу займатися сексом з дівчиною, яку люблю. Нічого злочинного я у цьому не бачу, але ти цього не розумієш. І мене це вже відверто дістало.

Ана продовжувала мовчати, не знаючи, що й відповісти на таке.

- Так от, - продовжував хлопець. - Або ми двоє стараємося змінитися: я - так як хочеш ти, а ти у свою чергу змінюєш своє ставлення до сексу, або ми розходимось.

- Розходимось? - недовірливо перепитала Ана, боячись, що щось не те почула.

- Так, розходимось, - підтвердив Даня. - Маєш кілька днів часу на роздуми, - безапеляційно повідомив він, залишаючи розгублену дівчину на самоті в цілком неприємному здивуванні...



Гадаєте Ана пристане на пропозицію Дані чи вирішить за краще розійтися?)))

Чекаю на ваші зірочки та коментарі)))) Не скупіться на них))