60. Жар. Пошуки

  Світ крутився навколо мене з шаленою швидкістю, здавалось, що кров у жилах перетворилась на розпечену лаву, а замість повітря до легень потрапляє сухий, хрусткий вогонь, який дере горло, як наждак. Розум поступово повертався до мене, а ті звуки, що я чув, виявляється зовсім не моє захрипле дихання, а Данія, чиє горло я стискав у своїй долоні. Пазурі на всю довжину пробили стіну і вона тліла від жару, в місцях, куди вп‘ялись кігті, наповнені вогняними чарами. Я різко висмикнув застряглу кінцівку. 

  Артефактор сповз по стіні тримаючись за обпечене горло і важко дихаючи, але схоже він теж був не просто чарівником, тому що його рана досить швидко регенерувала. Дякувати всім силам природи, цей спалах люті не позбавив мене джерела корисної інформації. Коли Даній сказав, що Ясю викрали, я одразу ж кинувся до крамнички у нашому будинку, куди вона попрямувала після першого дзвінка артефакта. Відчинені навпростець двері  та обірваний слід її чарівної аури свідчили на користь слів Данія про викрадення, тільки от звідки йому про це взагалі відомо? Все ж таки добре, що не прикінчив його. Руки чесались добряче струснути сусіда, але схоже він ще від попередньої атаки не дуже то й відійшов. 

- Кажи! Я зараз маю непереборне бажання зпопелити тебе на місці і тільки маленька раціональна частинка мене, десь дуже глибоко в душі шепоче, що ти можеш щось корисне знати!

 Даній зиркнув на мене з такою люттю, що я знов подумував над тим, чи не вбити його зараз, такі погляди зазвичай свідчать про обіцянку помсти в майбутньому і тільки думка про Ясю зупиняла мене.

  Чаклун важко, але із баранячою впертістю, піднявся на ноги.

- Це було наче я бачив очима викрадача, - захриплим голосом повідомив він, - я стою біля дверей в крамницю, вона відчиняє і одразу ж кидаю в неї паралізуючий настій. В Ясі такі є в продажу, на них ще спеціальний дозвіл у місті потрібен. А потім хапаю її непритомну, зриваю зі своєї шиї щось дуже потужне,  потужність цю відчув саме я, а не він. Міжсвітовий портальний артефакт, дуже рідкісний, радше навіть легендарний, і ми обидва зникаємо у мареві переходу. Далі мій зв‘язок із ним обірвався, я в цей час вже біг до неї, але розумів, що не встигаю, тому вирішив зайти з іншого боку за допомогою. Вони зникли в той момент, коли ти відчинив. 

  Я спробував звернутись до Ясі через мітку і зрозумів, що Даній не бреше, бо дівчини в Чар Світі не було.  Ще один виклик адресував Вієві і подумки попросив його про допомогу. Змій не забарився, добре, що завдяки мітці він зміг перенестись просто до будинку, а не до портальних воріт, як зазвичай. За моїм проханням Вій прихопив чарівне дзеркало, через яке я шпигував за Ясею і завдяки якому стали відомі деталі про те, хто міг уникнути прокляття дівчат Моранович. Зараз мене цікавив ритуал переходу між світами за допомогою дзеркала і в мене під рукою якраз  був чаклун, що цей ритуал знає. 

- Що трапилось? - Вій звертався до мене подумки, міткою.

- Ясю викрали, гадаю, забрали до її рідного світу. 

- Хто й навіщо?

- Здогадуюсь, що родич Данія і Долі, зважаючи на дивний зв‘язок між чаклуном і викрадачем, а от навіщо... й гадки не маю, треба поспішати, нічого хорошого від Долі Ясі чекати не слід. І ... Вію...

  Я виразно подивився на друга, навіть скоріше на брата і той одразу напружився і став ще більш серйозним.

- Ну добивай вже.

- Яся - вагітна.

- Твою ж...

  Даній, тим часом, не звертаючи жодної уваги на наші з Вієм переглядки, кинувся до дзеркала. 

- Це ж воно! Чарівне дзеркало, яке я шукав, - чаклун подивився на мене, здається зрозумів, що мені потрібна його допомога, - ти здогадуєшся куди вона могла подітись?

 - Я думаю, що її повернули до світу в якому народилась, швидше за все Ясю знайшли за допомогою її матері, відчини прохід між світами. Якийсь твій родич підписав собі смертний вирок своїм вчинком, не повторюй його помилок. 

 Губи чаклуна стикнулись в пряму лінію і побіліли від  злості, здавалось ще трохи і він влаштує бійку, але в останню мить щось зупинило його.

- В мене вдома є все необхідне для проведення ритуалу, ходімо. До речі, твоя команда все ще гостює в мене, банда засранців!