55. Яся. Дізнатись правду

  Я так сильно втомилась, що сил на те, щоб злитись і дивуватись зовсім не вистачало. Ще там на цвинтарі, Іннарі, обіймаючи мене на прощання сказала, що так як Жар захищав мене від почвар, захищають відчайдушно і безстрашно, щомиті ризикуючи життям, тільки найдорожче. І я бачила це в кожному його жесті, в кожному спраглому погляді, а ще очевидним було й те, що він стає пригнічений і похмурий, щоразу як я дивлюсь на нього у відповідь. І це дуже погано, Дарій щось приховує від мене і я розумію, що ділитись не збирається, ба більше, випалена мітка свідчить про те, що нам з якоїсь причини не можна бути разом, принаймні він так думає. Але я не розумію чому і вважаю, що кохання може подолати будь які перешкоди, і якщо Жар дійшов висновку, що може приймати рішення за нас обох... що ж, я вчиню так само, дам йому останній шанс поділитись зі мною своїми проблемами і вирішити все разом, а як ні - просто за допомогою зілля Морани виведу на чисту воду! І якщо його почуття до мене не змінились і він все ще кохає мене, а я в цьому впевнена, то не зможе встояти. І збрехати також не зможе, а коли дія зілля мине, я прямо запитаю його про причини дивної поведінки і відбутись якимись відмовками вже не вийде. Врешті решт, я хочу просто дізнатись про своє минуле, а без Дарія в мене нічого не вийде. Жити і не розуміти до кінця хто ти, досить дивно. І хоча я вже перестала бурхливо рефлексувати з цього приводу, та все ж якесь гнітюче відчуття гіркоти досі лишилось. 

   Подорож верхи на драконі підбадьорила мене не гірше за філіжанку  кави, цей напій нещодавно завезли в наше місто фенікси, мало того, що дракон летів, наче за ним хтось гнався, так ще Жар так неоднозначно притискав мене до себе, що я навіть не знала чого в мені було більш - страху й захоплення від польоту чи бажання затягти птаха в ліжко. Тому переступивши поріг дому, я почувалась вже не так втомленою, як ошелешеною. І це добре, бо маю ще багато справ, але випити тонізуюче зілля не завадить. 

   Я потай, боковим зором, спостерігала за птахом і таким він виглядав змученим, що я ще більше впевнилась у правильності свого задуму. Залишаючи Жара на першому поверсі, де також знаходилась душова кімната, я кинулась нагору. У кабінеті за круглою книжковою полицею знаходився невеличкий сейф, в якому я тримала найцінніше. Звідти дістала ємність із зіллям, що вивільняє притлумлені бажання та загадкову насіннину, яку колись подарувала мені Іннарі на узліссі Темного Лісу і притиснула цей скарб до грудей. Серце калатало, як навіжене, чи вірно я чиню? Можливо потрібно просто запитати у Дарія, що з ним відбувається, а не вирішувати все самій. Але згадавши його дивну поведінку, останнім часом, все ж зважилась, і кинувши в кишеню скарби, вирушила до ванної кімнати. 

  Душ трохи привів до тями і я перемістила із холодильної камери до спальні кілька страв, за допомогою побутового заклинання, одразу ж за потреби підігріваючи. Вміст пляшечки із зіллям у повному об’ємі перекочував до пляшки з вином. Свої потаємні бажання вивільнити я точно не боялась, особливо поруч із Жаром, тож цю «отруту» залюбки розділю разом з ним, якщо виникне така потреба. Без довгих роздумів, накшталт «що і навіщо?» проковтнула насіння, Іннарі казала використати його перед першою шлюбною ніччю, але вперше у нас буде до шлюбу, тож... щось підказувало, що випити це треба саме зараз. А далі на мене напав якийсь ступор, я стояла посеред кімнати і розуміла, що своїм виглядом маю збити з пантелику і спокусити водночас. Гаразд, буду максимально сміливою. Цю покупку я зробила давно, тільки но Жар відбув на службу. Я уявляла, як він повернеться, а я зустріну його в прозорому мереживному чорному халаті, що відверто підкреслює груди, а тіло, що знаходиться під виробом чудово видно, зважаючи на структуру тканини. Під низ передбачалось одягати максимально коротку, схожу на шовкову, але еластичну чорну сорочку, яка обліплює тіло, мов друга шкіра. Що й казати, груди в цій моделі прикривались ледь-ледь... Тож уявляла я собі, що увірветься він додому, а я тут вся така гарна й майже гола і впаде переді мною на коліна, на смерть вражений моєю красою. А на ділі все виявилось геть інакше, мало того що тягти додому коханого довелось майже силоміць, так ще й втрачати розум від моєї краси Дар схоже також не збирався. Ну, нічого! Це він поки що не збирається, а  от вип’є зі мною келих другий... З такими думками рішуче одягла комплект спокусниці і затуливши вікна шторами,  запалила чарівні мерехтливі вогники для романтичної атмосфери. Коли дістала майже всі зілля необхідні для обробки поранень, відчула на собі погляд коханого.

   Дар стояв біля прочинених дверей в одному рушнику і погляд його палав такою невгамовною спрагою, що мені подих перехопило. Я очей не могла від нього відірвати такий він став гарний. Якщо раніше Дарій був привабливим юнаком, то зараз з усію впевненістю можу сказати - переді мною чоловік. Його плечі стали ширші, руки кремезніші, навіть риси обличчя набули якоїсь жорсткості. Помітивши, що рушник, яким він прикривається,  тримається лише на його «бажанні», я почервоніла. Але одразу ж зібралась, зважаючи на те, що Дарій теж виглядав більше ніж збентеженим.

- Проходь, любий. Я чекала на тебе. Увесь цей час. Ти... змужнів.

  Коли чоловік безпорадно завмер посеред кімнати, я вже цілковито заспокоїлась. Ну не може себе так поводити той, кому я байдужа. Занадто палкий погляд, занадто відверті реакції тіла, занадто невпевнена, непритаманна йому самому поведінка.

- Сідай спершу на ліжко, там буде зручніше рани дезінфекувати, а потім пообідаємо, згоден? 

  Я прихопила з собою ліки і підійшла до коханого. Він сидів на ліжку такий напружений, наче його увесь час струмом б’є. Занурила серверку у знежаражувальне зілля і прискіпливо обробила кожну рану, часом торкаючись його шкіри без особливої на те потреби, бо просто хотілось. Приємно було спостерігати, як від цих доторків він тамує подих і заплющує очі. В один з таких моментів  я торкнулась нової дивної відмітити на його тілі, здається ця прикраса приховує рубці. Але зараз питати про це, здається, не дуже доречно. Тож, закінчивши, запрошую Жара скласти мені компанію за столом.