43. Яся. Розслідування 2

  Ігнорувати привидів. Ігнорувати привидів! Ігнорувати привидів!!! Ці слова я читаю, як мантру, але помагає, скажімо чесно, як мертвому припарка. Сховавши монокль у сумочку з власноруч приготованими зіллями-бомбочками, щоб хоча б їх не чути,  я напружено дивилась на потворні чорні двері, з яких стікала якась гидота, схожа на шмарклі. Так, місцинка така собі ... Царина людей порівняно з місцями проживання інших городян виглядала непрезентабельно. Мій дім, супроти цієї споруди, здавався просто хоромами. Думка про дім, змусила пригадати, чи лишила я своїй новій працівниці список для закупівлі? Задній двір мого будинку перетворився на прибуткову лавку із зіллями, а я раптово стала надто зайнята, тож довелось винайняти продавчиню і помічницю в одній особі. Сподіваюсь дівчина не втече від мене, бо я останнім часом поводжусь дуже дивно, зважаючи на постійну присутність неупокоєних душ в моєму житті. Виходячи з того, що швидко знайти інформацію, як відправити ті душі в потойбіччя не знайшлося, я поки вирішила не звертати на них уваги, бо ще з першим привидом не встигла розібратись, а вже з десяток інших з’явилися. В пріорітеті був Мар‘ян. Ми з Даном опитали майже вісх працівників «Кривавої Лілії», зайняло це кілька днів, бо спершу довелось пережити «радощі» бюрократичної тяганини, отримуючи дозвіл на відвідини території людей. 

  Наразі, Дан, з огидою оминаючи шмарклі, постукав у двері до прислужниці з «Кривавої Лілії», нам відчинили не одразу, але якесь шарудіння всередині почулось. В дверному отворі з‘явилась нечесана білява голова, дівчина дивилась на нас з-під лоба злим настороженим поглядом,  з середини кімнати до мене в ніздрі линув запах полину, та ще кількох складових, що настирливо мені щось нагадували, але я чомусь не могла зрозуміти що саме. Дізнавшись, що ми ведемо розслідування у справі вбивства Мар‘яна, дівчина сказала викликати її повісткою у відділок і нахабно зачинила двері перед нашими носами, що видалось мені досить підозрілим. Ну кому охота пертись у відділок, якщо можна обійтись без цього?  Вже сидячи в чаромобілі Дана, я рапортом зрозуміла, що нагадував мені той запах у подавальниці дома, це ж зілля зміни зовнішності, я звісно додавала в нього кілька складових, що робили запах та смак приємнішим для внутрішнього застосування, але вони ніяк не впливали на загальний ефект. Якщо маєш намір прикинутися кимось іншим, це саме те що треба. 

- Дане, а серед людей може жити відьма?

 - Хіба що незареєстрована, до того ж, сусіди часто слідкують одне за одним, вони дуже боязкі і насторожено ставляться до нових пожильців, це ще витримати треба - сили не застосовувати.

- А тобі не здається, що навколо дому тієі дамочки - морок накладено?

 Чаклун трохи промовчав, струснівши плечима.

- Тепер, коли ти сказала... гадаю, ти права.

 У своїй уяві спробувала покликати Мар‘яна, сподіваючись, що він мене так почує, а коли привид матеріалізувався на задньому сидінні, сіпнулась від несподіванки, все одно не можу звикнути до таких от появ, і натягла монокль. Виходить, я можу спілкуватись з ним подумки, варто спробувати! 

«Що ти знаєш про подавальницю Ташу?»

- Вона трохи дивна, завжди виручала мене, коли Ерік кликав мене в приватну кімнату. Одного разу ми залишились у «Кривавій Лілії» після закриття удвох, мали закінчити прибирання і зачинити приміщення, але в мене день був такий невдалий і якось так вийшло, що ми з нею наклюкалися і трохи того...

- Якого ще «того»?! - гаркнула я, Дан підстрибув від несподіванки.

- Що трапилось?

- З привидом спілкуюсь!

- Провели разом ніч... активно, - привид знову, наче почервонів, а я зітхнула і захитала головою. Неймовірно просто, герой-коханнць недороблений.

- Виявляється Мар‘ян переспав з Ташею. Ревнощі, як підґрунтя для вбивства? 

- Ти диви, спритник який!

- Ага, а якщо вона відьма, та ще й досить сильна, що може накласти такий сильний морок, що і ми з тобою під вплив потрапили, чи могла вона вбити вампіра?

  У кишені Данія забринів передавач, невеличкий пристрій зв‘язку. Після короткої розмови Даній трохи зблід.

- В нас проблеми.

- Ще більші ніж вже є?

- Мав загинула минулої ночі. Це ж яку силу треба мати, щоб вбити фейрі?

- От же ж чорна безодня! Дай вгадаю, ритуальне вбивство?

  Даній різко розвернув чаромобіль і на всій швидкості рвонув до житла Таші. Вже під‘їзджаючи ми побачили палаючу оселю дівчини.