31. Яся. І знову неочікувано

   Неочікувано, чаклун Даній виявився нашим сусідом. Пізніше Жар пояснив мені, чому артефактор здивувався вибору місця проживання птаха. Виявляється місто поділено на п`ять секторів. Їх названо, згідно до їх географічного розташування:     Найменший - Центральний, являє собою маленьке адміністрвтивне поселення, де живуть і працюють представники міського управління, а також їх найближчі родичі. Далі цікавіше: у Північному проживає нечисть, у Східному - чаклуни й відьми, у Південному - чарівні істоти, у Західному - люди. Не сказати,  щоб чаклун, або перевертень не міг поселитися серед, наприклад, нечисті, таке траплялося, але скоріше було виключенням із правил, а не стандартом. Все ж була одна заборона  - на вхід до людей. Західний сектор довелось зробити закритим після ряду вбивств, що сталися на його території через нестриманість вихідців із Північного сектору. До Західного сектору, представники інших рас, тепер можуть потрапити лише пройшовши перевірку і після отримання дозволу в центральному управлінні. Ну, поки що нам туди й не треба. А от по деяких інших секторах поїздити доведеться, бо артефакт перевірки знаходиться в  центрі, крамнички з готовим одягом та кравчинь можна знайти будь де в місті, зайнятись закупівлею продуктів також, а ось чаромобіль придбати лише на Півдні, там живе офіційний постачальник цих агрегатів. Жар впевнено заявив, що така штука, явно буде в нагоді, доки він не має крил, адже пересуватись порталами всередині міста заборонено через велику кількість чарівних перетинів. Забагато аварійних прецедентів сталось у минулому. Я проти не була, лише не розуміла звідки гроші, про що й запитала Жара.

- Перо жар-птиці дуже дороге, бо його володар отримує одразу стовідсотковий карт бланш на везіння: це і гроші, і кохання, і посилення власного таланту, і корисні знайомства. Але гадаю, що Даній  його купив для експериментів із артефактами.  

- То це Даній його придбав?

- Чого ти напружилась? 

- Не знаю, він має дуже потужну енергетику смерті. Мені це не подобається.

- А ти звідки знаєш?

- Побачила, коли він був у нас вдома.

- Цікаво, і давно ти бачиш енергетику смерті?

- Відтоді, як отримала око Баби Яги.

- Але ж вона мала забрати його, та й твоє око знову виглядає, як звичайне.

- А як воно виглядало раніше? 

 Жар трохи знітився.

- Раніше, воно було ніби затягнуте сірою плівкою. 

- Виглядало, як сліпе?

- Ну, мабуть так. Ти весь час бачила енергетику смерті з того часу, як покинула Темний Ліс?

   Довелось призадуматись, насправді, я вже давно перестала відокремлювати бачення смерті від сприйняття звичайним зором, мабуть я просто перестала помічати дивину, допоки мозок мені не підказував на, що треба звернути увагу. Ось як це відбулось із чаклуном, до зустрічі з ним, вмінням цим мені довелось користуватися ще у Лісі, про що я й розповіла Дарію. 

- Отже ти все ще маєш здібності Баби Яги.

   Жар це видав наче вирок.

- Чому ти такий засмучений? Хіба мати такі здібності  це погано?

- Ні, але просто так вони нікому не даються. Мене турбує ціна, яку доведеться за них заплатити.

  Я обійняла свого занадто завбачливого коханого і зірвала з його вуст швидкий поцілунок, розраховуючи на те, що він потягнеться за добавкою. І не помилилась, його губи, спершу ніжні, тепер жалили мене пристрасними цілунками, розпалюючи кров, впевнено перетворюючи її на лаву.

- Ти занадто багато думаєш про погане, яке навіть не відбулося.

-  В мене є та, що спроможна за мить змусити мене думати про добре, що не відбулось, але за мить відбудеться, - сказав це і стис обидві мої сідниці у своіх долонях, - ммим, як добре...

- Розпусник! Кохаю тебе.

- І я тебе, відьмо, зачарувала мене. То ти вийдеш за мене?