Чому не літає Жар-Птах?

27. Жар. Плани

  Мені конкретно зносило дах. Я дивився на тендітну фігурку Ясі, яку ефектно підкреслював мокрий одяг і розумів десь на периферії, що абсолютно себе не контролюю. То он воно як діє, втручання Долі? Ця думка майнула в моїй голові і приречено розтанула, як маленька хмаринка під палючими променями сонця. Я домчав до дівчини за лічені секунди і навіть не помітив, коли саме прийняв рішення підійти, наче ноги самі несли мене. Бачу, як мої дотики і слова змушують її тремтіти від насолоди і розуміння цього жбурляє мене в іще бурхливіший вир пристрасті. Стою в неї за спиною і спокушаю нашим спільним спогадом. Тоді на Диво-озері у ві сні, я вперше зміг набути людської подоби. Навіть не торкаючись до неї відчуваю, як кожна клітинка мого тіла, кожна найменша часточка, прагне до коханої, як вона так само відчайдушно тягнеться до мене. Ледь стримуюсь, аби не накинутись на неї звіром, але сил вистачає на те, щоб всіяти її шийку та плече легенькими, ніжними поцілунками. Ловлю її тихий стогін, наче чарівну музику, й міцно притискаю до свого напруженого, як струна тіла. Не хочу навіть думати про те, щоб відпустити дівчину від себе хоч на міліметр. Руки самі вивчають вигини її тіла, торкаються, пестять,  доводять нас обох до межі. Крізь сорочку торкаюсь осередку її жіночого єства і ловлю її стогін губами. І тоді починається первісний танець пристрасті в якому зовсім немає місця думкам, а є лише рвучке дихання, пристрасний шепіт, міцні обійми, безсоромні доторки, напруга, що невпинно скручується в щільну спіраль, а потім вивільняється, розсипаючись міріадами вогників насолоди.

   Я відніс виснажену Ясю на берег і вмостився поруч із нею. Не хотілося нічого, окрім обіймів та ніжності. Просто лежати і насолоджуватися теплом її тіла, її запахом, дивитися як вона довірливо пригортається  до мене і засинає. Але мабуть така в мене натура, що спокійно лежати не можу, починаю розмірковувати про ситуацію, що склалась. Скажімо так,  я не в найкращому становищі, тікати від Ясі я не маю ні сил, ні бажання, а отже маю лише два шляхи: просто склеїти ласти, або ж намагатися знайти відповіді, вихід. Треба використати всі відомі мені ресурси, почну з місцевої бібліотеки, доведеться викликати Вія, попрошу його теж пошукати інформацію про Долю і Морану. Артефактор, якому я за шалені гроші продав свою пір’їну також може виявитися джерелом цікавих відомостей. Такі люди завжди знають багацько різноманітних легенд, історій і ритуалів, пов‘язаних з артефактами чи богами, може щось і відшукаю. Звертатись до матері - нерозумно, допоки вона не знає де я знаходжусь і проблем менше, а шкода можливо вона володіє корисною інформацією. Почну з цього, як не знайду нічого, звернусь до старих знайомих із Сонячного Саду, так під роздуми вийшло трохи задрімати. А прокинувся я від лагідних погладжувань по голові, так мене ще ніхто не гладив, навіть матір. Виявияється, коли перше що бачиш після пробудження - це задоволена посмішка коханої, це найкращий тонізуючий засіб у світі. Я не знаю, що воно там за відчуття польоту, але в мене зараз наче виросли крила і без всякого перетворення.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше