25. Яся. Гарячі Джерела

   Я сиджу в гарячій воді майже по носа і з-під лоба глипаю на Дарія. Виявляється, коли я зла або збентежена через нього, то це ім‘я якось саме вихоплюється з моїх вуст. Хлопець, з заплющеними очима, розвалився посеред печери на імпровізованому шезлонзі, підпираючи голову руками. Не знаю - може дрімає, а може й прикидається. Після його несподіваної пропозиції руки і серця, я трохи приголомшена. Я насправді розуміла - ми з Жаром, так чи інакше, опинимося в одному ліжку і я маю на увазі зовсім не наші нещодавні невинні обіймашки перед сном. Але одруження? Це ж на все життя! І не те щоб мені не подобався Жар, я закохана в нього по вуха, та й він, схоже, відповідає мені взаємністю. Та для мене такий темп розвитку стосунків захмарно швидкий. Дивлюсь на його розслаблене тіло і червонію, усвідомлюючи, що у своїй уяві вже вкладаюсь поруч із ним, покриваючи поцілунками його шкіру. Ну чому моя фантазія увесь час ковзає у якісь непристойності поруч із Жаром? Змушую себе подумки повернутись в наш дім. Хлопець одразу ж після своєї пропозиції трохи пригальмовує, каже щоб я не поспішала із відповіддю, адже в нас ще попереду серйозна розмова в якій він має пояснити, що з ним відбувалось під час його зникнення. Внутрішнє чуття підказує мені, що Дарій щось приховує і це чи не найважливіша причина, чому я не можу відповісти на його пропозицію. Я йому елементарно не до кінця довіряю, незважаючи на всі його чесноти. Жар пропонує провести екскурсію будинком і я з радість погоджуюсь, аби тільки відволіктись, відсторонитися від емоцій, що цілковито захопили мене. На другому поверсі окрім нашої кімнати розташовані ще гостьова, кабінет і ванна кімнати. Гостьову я не дуже роздивляюсь, добре запам‘ятались лише персикові шпалери і зовсім дівоче біле трюмо з овальним дзеркалом, а також вишукана біла софа. В кабінеті стояв масивний дубовий стіл, на поверхні якого було розкладено різноманітне канцелярське приладдя. Що найбільше вражало в цій кімнаті так це бібліотека, дві стіни відведені для полиць із книгами,  посеред центральної стіни розмістилась кругла поличка розділена на чотири частини, ця конструкція скидалась мені на потаємну нішу чи сейф. Варто пізніше перевірити свою здогадку. Водопровід мабуть найприємніше надбання цього будинку. Душова - невеличка, але комфортна. Бірюзового кольору стіни радували моє око, невеличке віконце закривали жалюзі з невідомого мені матерілу, тут було дзеркало, умивальник і шафка під ним, унітаз із зливним бачком - все в одному стилі, так само як і центральна фігура кімнати, а саме ванна. Досить велика, глянцева, срібляста, напівзатулена легенькою душовою шторкою, на стіні кріпився розсіювач на який я дивилась, як голодний жебрак на соковитий шмат м`яса, тож Жар зі сміхом залишив мене прийняти душ. Після чого ми продовжили подорож будинком, вище другого поверху ще було горище, яке я оглянула лише одником оком, занадто вже захаращеним виявилось. Потім ми вертались коридором і спускались сходами, аби опинитись у просторій вітальні. Тут не було нічого зайвого - велике вікно, зручний диванчик, поруч комин, журнальний столик, два крісла і пуфик. Під столиком строкатий пухнастий килим. Також на першому поверсі знаходились кухня, ще один туалет та вхід у підвал. Підвал також був заповнений різноманітним мотлохом. Але я навіть відчула якийсь дослідницький азарт, розглядаючи ці завали. Закладаюсь, там можна знайти багато чого цікавого. Після оглядин будинку, мій емоційний фон врешті прийшов в норму, це помітив Жар і скориставшись моментом, запропонував мені поїздку до гарячих джерел, я погодилась не дуже розуміючи, як саме все відбуватиметься і що це за звір такий - гарячі джерела. Виявилось, що це величезна печера природного походження з єдиним входом. Стіни її вкривали різноманітні самоцвіти осяяюючи саме, власне, гаряче джерело. Воно нагадувало невеличке озеро з досить великою смужкою пляжу, де зараз і відпочивав Жар. Добирались до джерела ми на чарівному возі, такому ж яким прибули до нашого будинку. Після того, як Жар розрахувався із хитрим на вигляд лисом перевертнем за наші білети в джерела, перед самісінькими ворітьми, він зупинився. Витяг із заплічної сумки, яку притяг із собою з дому, невеличкий пакунок, промовляючи : «Ти навіть не уявляєш, як сильно я хочу, щоб ти одягла це перш ніж зайти у воду». Потім він ступив на стежку до входу в природну купальню і пішов, не обертаючись. Я ж, з подивом, втупилась в незрозумілу річ, шовкова  стрічка, що оперізувала пакунок, неочікувано розв‘язалась і впала додолу. Прямісінько в моїх руках опинилась та сама сорочка в якій я купалась у Диво-озері. Саме тоді мені до сверблячки на шкірі здавалось, що Жар-Птах, примарний хлопець спостерігає за моїм купанням. Згадала які відчуття мене охоплювали, як хотілось мені звабити того парубка, якого можливо навіть не існує. А він, значить, не просто існує, а й справді підглядав тоді за мною. Щоки миттєво спалахують від сорому, але я виконую прохання Дарія. У печері передбачливо знайшлася ширма за якою я сховалась, щоб переодягтися. А потім прожогом кинулась із укриття до джерела. Вода була дуже гарячою, майже обпікала. Але я всеодно залізла по саму шию і почала спостерігати за хлопцем. Як на зло, відрізок шляху який я пройшла, виявився більш ніж достатнім, щоб виринаючи з води продемонструвати Жарові міні стриптиз, адже здається саме про це він так завуальовано мене попросив. Намагаюсь заспокоїтись, вмовляючи себе - те що відбувається між нами природньо, більше того, скоріше за все є невідворотнім. Знову повертаються спогади про те, як сміливо виходила з води, уявляючи що Жар спостерігає за мною, одягненою в мокру прозору сорочку, що обліпила тіло, наче друга шкіра. Оговтуюсь, коли розумію, що точнісінько повторюю кожен свій рух, як у минулому. Вода лиш покриває мої босі ступні, сорочка така ж мокра і прозора, як і на озері і навіть жадібний погляд Дарія, який я ловлю і вже не відпускаю, вочевидь такий же, яким вже був  за подібної сцени. Ми наче ритуал повторюємо попередні рухи і вчинки, я піднімаю руки вгору аби віджати воду з волосся. І коли цівка зтікає по моїх грудях, Жар підхоплюється на ноги, за пару кроків порівнюється зі мною, піднімає на руки і палко шепоче: