19. Темний ліс. На болоті

  Посеред смердючого болота, де стояла домовина на високих колодах, з якої на світ поглядала одним живим оком, а другим мертвим старенька бабця, з’явився дивний вихор. Був він  стрімкий і ні на що несхожий, нізвідки з’явився і зник теж внікуди, залишаючи по собі запах озону і фіолетову блискавку. На невеличкій ділянці сухого ґрунту, ніби після якоїсь катастрофи, навсібіч розкидало  кількох осіб. Двох дівчат, двох хлопців і лисицю. Першим отямився чорнявий хлопець і одразу ж кинувся до миловидної білявки, потім лисиця прийнялась трусити головою. І вже після заворушилися відьма і жар-птах. Вони підводились дивлячись одне одному в очі, а потім хлопець швидко підійшов до дівчини і пригорнути до себе. За ними опритомніла і русалка, саме тоді знову пролунав потойбічний голос.

- Ви прийшли до мене, щоб отримати відповіді на свої запитання і пройшли достатньо серйозні випробування, як належить. І тому кожен з вас отримає відповідь на своє найважливіше запитання:

- Лисице, твоє запитання - чому ти не стала людиною, якою мала стати через сто лисячих років. Як можна перетворитись на того, чей рід зневажаєш? Коли ти знайшла людину, котрій змогла довіритись, то вже впоралися із завданням. Вітаю, перевтілюся, хоч зараз.

  Лисиця кивнула і залишилась стояти, як була.

- Птах і відьма принесли мені все, що я просила, навіть той спогад про який ви ще не знаєте, я вже бачу його.

- Птаху, твоє питання - що потрібно зробити, щоб ти зміг літати? Ти маєш кохатися із судженою тобі долею, але ти й так вже про це знаєш.

- Відьмо, твоє питання - що потрібно зробити, щоб ти згадала хто ти така? Ти маєш кохатися із судженим тобі долею, ти вже розумієш хто він.

- Змію, Русалко! Ви прийшли, хоч і не мали складати цей іспит, проходили випробування, хоч і не були впевнені, що я відповім на ваші запитання. Але я сьогодні добра, і відповім. Для того, щоб Змій і Русалка були разом, вона має віддати мені свій голос і навіки полишити свої співочі мрії. Для того, щоб Русалка втілила свої мрї, Змій має віддати ій своє серце назавжди.

  Марися перелякано поглянула на Вія, він подивився на неї вичікувально, в його очах майнув біль, який він швидко прикрив повіками, а після просто зробив крок назад і почав кам’яніти. Мовчки, із сумною посмішкою на вустах. Жар-Птах кинувся до Змія, зняв із себе скляний браслет і на розкритій долоні звів його над головою друга, щось зашепотів. Скло в його руці перетворилось на воду, яку він тоненькою цівкою пролив Вієві на чоло. Тоненький струмочок води негайно почав діяти на скам’янілого, змиваючи з нього гранітний пил. Вій ожив на очах і здивовано роззирнувся.

- Бачу, хоч кохана мені не дісталась, але друга справжнього я знайшов.

Він підійшов до Жара і обійняв його.

- Дарію, ти не перестаєш мене дивувати, а це неабияка рідкість для такої древньої старої як я. Витратити живу воду на свого друга, зважаючи на обставини, неймовірна відданість. Я гадала, що таких екземплярів уже не виробляють. Що ж, ти поділився своїм життям із Буревієм і хай чим це закінчиться, я щиро бажаю вам усім неабиякого таланту. Він вам знадобиться, і проголошую вас тими, що пройшли ініціацію, а від так даю дозвіл мандрувати цілим світом, а за великої потреби і між світами також. Дарію, Яснославо, також я повертаю вам ваше. Нехай бережуть вас всіх сили природи. 

  Баба Яга зникла, а на плачах у всієї компанії ініційованих з’явилась мітка, що дає їм перепустку у будь яку точку Чар Світу.