Чому померла?Що за питання?Слухати треба уважніше.
Милий,ти дивишся на мене,погляду не відводиш.Слухаєш,мене,але не чуєш.
Ця акторка з'явилась разом з Девідом.Розумієш,він був таким іншим,таким чудовим,правильним.Я хотіла бути кращою,для нього,або щоб бути поруч.Це усе так підсвідомо.
Напевне,та жінка,що була поряд з ним,була кращою,аніж та Міра,що її бажання та думки здушувались.
Чи розуміла я,що це просто певна роль?Так,практично зразу,але ж мені це подобалось.Це така гра,що затягнулась на роки.
Чи розумів це він?Девід розумний,тому відповідь-так.
Чи кохав він мене?Скорш за все,що ні.Просто нам було зручно бути поряд,разом.Може,і він грав певну роль,такого собі "правильного".
Мені подобалась оця його роль,розумієш?
Чому я думаю,що він не кохав?Ну це жіноча інтуїція,можливо.А можливо,і те,що я вірю,що коли ти кохаєш людину,то і вона у відповідь відчуває щось схоже.З ненавистю те ж саме.
Все ж,ці ролі головних героїв,приносили привілеї.Ми ходили у кінотеатри разом,тримались за руки,цілувались під дощем.
Мила романтична комедія,тривалістю в роки.
За той час сталось багато.Мій кавер бенд розпався.
Це сталось якось так поступово і неминуче.Спочатку мій перший сусід одружився на своїй "амерікан бюті",і повернувся у своє провінційне містечко.Але ми грали,Девід підміняв його.
Потім барабанщик не розрахував чергову дозу.Це стало ударом не лише по групі,а й по кожному з нас,без вийнятку.Той хлопець був душею компанії,але жоден з нас не подумав про його здоров'я.Ніхто не додумався завести його на реабілітацію.
З його смертю,завершили й ми з бендом.Звісно,ми могли знайти барабнщика.Але це вже не те.Ми грали заради емоцій та відчуттів,будуючи усе на дружбі.
Одного вечора ми з Девідом повернулись додому,а басист з'їхав.Незалишивши навіть записки.Просто поїхав.
Пам'ятаю те відчуття,у тій квартирі,я залишилась сама.Лише тихий відгомін нашого сміху розгулював кімнатами.І холод,спустошення.
І тій квартирі ми дійсо були щасливими,коли грали монополію,або ж пили пиво,дивлячись футбол.А ще коли репетирували нові кавери,і намагались скласти щось своє.
Тепер я залишилась посеред тієї квартири сама.
За декілька годин,зібравши свої речі,я залишила цю квартиру саму.
Нехай вивітрюється атмосфера нашого юного щастя,поки не прибудуть нові квартиранти.Можливо,вони теж будуть щось творити,або витворяти.Вони будуть офісними планктонами,або ж великими мрійниками.Ким би вони не були,це буде вже нова історія.
А я,за теплу руку з чоловіком,що грає кожен раз нову роль.На сцені-рокер,поряд зі мною-тверда опора.
Так закінчились мої стосунки з музикою.