Теперішнє.Квартира із старим ремонтом.
-Не пішов він і наступних кілька років,-усміхнулась Міра,з ноткою ностальгії та гіркоти.
Я слухав цього виконавця,мені подобались його пісні,але не всі.
Невже вона була з ним.Напевне,в інтернеті є про це якась інформація,а може навіть фото.
Я ж ніколи не цікавлюсь чужим життям.А цікавитись особистим життям людей,котрі своїм вокалом можуть викликати емоції,вважаю безглуздо.
Про себе я усміхнувся.Навіщо цікавитись чужим особистим життям,коли і своє створити не можеш.
Міро,я також невдаха.Але ж не казати зараз це тобі.
-Ти кохала його?
Таке також не питають.
І що з того,що наші тіла ближче,аніж оці особисті рамки?Перетнули ми межу фізичної близькості.
Почуттєвої,ментальної,ми не перетнемо.Сумніваюсь.
-Ні,-відповіла легко і просто,-думаю,що мені подобалось грати у цьому романтичному фільмі,де я закохана і кохана.
Який же ти складний і багатогранний світ,Міро.
-Я була закохана у відчуття,будучи в цій ролі,-усміхнулась,-напевне,у мені померла гарна акторка.Він ж вірив.
Закохана у відчуття,граючи роль?Ніколи не грав чужих ролей.Це ницо.
Бути собою-ось,що важливо.Просто,прямолінійно,чесно.
-Чому померла?
У мене в голові стільки запитань,а я сказав лише це.
Ці запитання крутяться по колу,наче швидка центрифуга.А до купи їх зібрати-ніяк.Це просто розкидані слова,що я навряд їх колись зберу для неї.