Минув місяць. Тимко з повагою спостерігав за своїм улюбленцем. Шустрик більше не вимагав грошей посеред тижня. Його стратегія працювала ідеально:
Невідкладні витрати (щотижневі смаколики).
Заощадження (у коробочці назбиралася чимала сума на колесо).
Інвестиції (на підвіконні вже зацвів красивий соняшник).
Нарешті настав день, коли Шустрик дістав свій капітал. Грошей якраз вистачало на фірмове, зелене, абсолютно безшумне бігове колесо.
Коли колесо встановили в клітку, Шустрик крутився в ньому три години поспіль. Потім він знесилено впав на спину, задоволено погладив свій животик і сказав: — Знаєш, Тимку, купувати речі за гроші, які ти сам заробив і правильно заощадив — у сто разів приємніше, ніж просто просити їх у батьків. — Згоден, — посміхнувся Тимко, докидаючи останні монети у свою копілку на самокат. — Ти тепер у мене справжній магістр фінансових наук!
З того часу в кімнаті панувала тиша, бо колесо не рипіло, а на підвіконні дозрівав новий хом’ячий капітал.