Усе почалося вівторкового вечора, коли Тимко рахував у своїй кімнаті гроші з копилки. Він збирав на новий крутий самокат. На ліжку, заклавши лапку за лапку, лежав його хом’як на ім’я Шустрик. Шустрик був не просто пухнастою кулькою, він був надзвичайно розумним звіром.
Коли Тимко склав монетки у стовпчики, Шустрик раптом підвівся, підійшов до краю ліжка і серйозно пропищав: — Тимко, нам треба поговорити про мій базовий дохід. Мені потрібні кишенькові гроші.
Тимко мало не впустив найбільшу монету. — Що-о-о? Шустрику, ти ж хом’як! Навіщо тобі гроші? Я ж купую тобі найкращий корм, тирсу і навіть той пластиковий лабіринт, у якому ти спиш!
Шустрик зітхнув, поправив уявні окуляри і сів на краєшок столу. — Ох, Тимку, це називається «залежність від спонсора». Ти купуєш мені стандартний корм. А якщо я хочу інвестувати у преміальні сушені банани? Або купити нове, безшумне колесо для бігу, бо старе рипить і псує мою нервову систему? Мені потрібна фінансова незалежність!