VI.IІ

Гіліас вбіг на другий поверх останнім і впевнено зачинив подвійний засув дверей другого поверху. На першому поверсі у двері відчувалися удари, злобне гарчання та виття. А потім усе затихло.

— Енергія не подається, світла немає! — повідомив Бріан пошепки, марно намагаючись освітити морок кімнати, куди вони всі перемістилися, інтенсивно клацаючи вимикачем. Це було незрозуміло, тому що з першого поверху, через нещільне прилягання до дверної коробки, двері обрамлювало тьмяне блакитне сяйво, доводячи, що в будинок енергія подавалася. Але другий поверх з невідомих причин виявився обділеним енергією й покірно поринув у морок після зачинення дверей. На другому поверсі було два вікна. Одне знаходилося біля самих дверей, друге — у стіні навпроти. Ці вікна були без ґрат, ширші, ніж на першому, двостулкові та з прозорим склом.

Ті, хто сховався на рятівному другому поверсі, мимоволі згрупувалися посередині кімнати, подалі від вікон. Окрім Гіліаса, який стояв біля дверей і прислухався. Замість скаженого монстра ззовні, ті, хто перебував у темряві, почули шум вітру та поодинокі удари великих крапель дощу об дах. Морок кімнати розвіявся спалахом блискавки. Наздоганяючи її, на дах звалився важкий молот грому, розірвавши мембрану неба й обрушивши зливові потоки на земну метушню ночі.

Дівчата несподівано скрикнули, але тут же з радісним вигуком взяли на руки щось, що рухалося біля їхніх ніг. Око потроху вже звикло до темряви й уже розрізняло силуети та контури предметів у кімнаті. Дівчата підняли на руки сонно муркотливих котів. Посеред вечора всі думали, що вони пішли гуляти далі, але, як виявилося, коти мали свої плани на завершення вечора. І, сховавшись на другому поверсі від можливого вигнання за межі житла, заснули там. Тепер, не підозрюючи або не розуміючи загрозливої небезпеки, двоє пухнастиків досить комфортно розташувалися на руках дівчат, маючи намір продовжити перерваний сон. Дівчата нервово гладили їх і цілували, немов ці ласкаві, муркотливі клубочки вже відвели від них біду. І справді, можна було припустити, що жах, який охоплював компанію друзів на першому поверсі, закінчився.