VI.I

А почуття образи лещатами стискало груди від того, що невідоме щось не узгоджує з тобою питання життя і смерті, як не узгоджує його з куркою перед тим, як відтяти їй голову. Через це хочеться просити, благати, вимолювати собі прощення, навіть не знаючи, чим завинив перед своїм катом. Виплакати проханнями своє законне життя, дорожчого за яке зараз немає нічого на світі. Трал окинув туманним поглядом людей у кімнаті, що в цю секунду стали йому встократ дорожчими, ніж зазвичай. Як же не хотілося йому їх втрачати, а ще більше не хотілося покидати самому цей світ.

Ерідор, спрямувавши погляд у нікуди, стояв як укопаний, обхопивши голову обома руками. Поруч лежачий Бріан, весь блідий зі скривленим обличчям і печально складеними бровами, очевидно, дивився туди ж, куди й Ерідор. Дівчата, обнявшись, невтішно ридали. Трал усвідомив, що всіх охоплює почуття приреченості. А час, здавалося, застиг у кімнаті або розтягувався, немов в'язке тісто.

Погляд Трала торкнувся Гіліаса. Подібного Гіліаса він не знав. Здавалося, що все, що відбувається з ними, не лякає його, а тільки злить. Шкіра на його обличчі набула червоного відтінку. Обличчя спотворене в гнівній гримасі. Тіло пробирало тремтіння. А його очі! Очі горіли ненавистю до того, що намагалося проникнути в будинок. Трал знав цю людину добре, але зараз не впізнавав свого друга. Знав його як людину запальну, іноді вигадника, який знає багато наукових і магічних фактів, і веселуна...

Лежачи на підлозі й спостерігаючи за своїм другом, Трал бачив перед собою велетня, який збирається битися з невимовним злом, що прийшло забрати їхні життя. Перед дверима стояв самовідданий герой із казок, нехай і з табуретною ніжкою замість меча, у світлі енерголамп, огорнутий магічною світло-блакитною аурою, готовий ціною свого життя врятувати їх. В очах Трала близький друг, людина, яку він знав багато років, перетворювався на божество. Він не міг відірвати очей від Гіліаса.

Час у кімнаті перестав завмирати й почав лише прискорюватися. Огидний язик, бризнувши мерзенними рожевого кольору краплями на підлогу, миттєво сховався назад за двері.