V.I

— Ну, звісно. Не просто так за Заскаллям, у бік Землі, вся місцевість заселена жахливими істотами та Ордою Зеленошкірих. Це точно неспроста, – підтримав Бріана Гіліас. Трал злегка скривився:

— Та ні ж бо! Щось ви обоє прямо так згущуєте барви, аж страх бере. Які там жахливі істоти? Герої це! – і знову відпив вина. Ефіра махнула рукою і з легким невдоволенням додала:

— Ой, та ну… Дурниці якісь! Там гарно. Цікаво, а до Землі можна дійти?

— Ще жодна експедиція не повернулася звідти. Жодна! – підняв брову Гіліас і повчально кивнув головою. Ефіра знову махнула на нього рукою, відповівши:

— Ой, Гілі, дай помріяти!

І тут Бріан запропонував загальний жарт, мабуть, не оцінивши підтримки Гіліаса, голосно сказавши:

— Ну, найголовніше, щоб ці вогні на Землі не палили гноми! Ось це буде найстрашніше зло, га? Ха-ха-ха-ха!

Усі засміялися, навіть танцюючі. Гіліас невдоволено скривився.

— До речі, про жахи, – додав Трал, ніби продовжуючи власні думки, і продовжив: – Варта минулого тижня знайшла чотири понівечені трупи молодих людей. Не чули?

— Ні, і не хочу навіть про таке слухати! – впевнено похитуючись, підсумував Бріан.

— Що за жахіття ти на ніч згадав, Трале? – запитала Таїра, приєднавшись до основної частини компанії. Лише Ерідора ніяк не відпускала музика. Він усе намагався й намагався передати її ритм різкими, п'яними рухами, при цьому навіть щось наспівуючи собі під ніс.

— А я люблю жахи на ніч, – з усмішкою сказала Ефіра, додавши: – Побоятися, побоятися і в дім, під ковдру.

Гіліас скривився і сказав:

— Трале, ти знавець, що на ніч розповідати. Де ти це чув?... Де це сталося?

— Та навіщо про це зараз говорити? Більше нема про що? – почав обурюватися Бріан. Але зацікавлене обличчя Ефіри підбадьорило Трала, і він, не звертаючи уваги на Бріана, продовжив:

— Це сталося з іншого боку міста, в асоціації "Яруси". А розповів мені про це мій знайомий, який у варті служить. Частини тіл прямо по всій ділянці були розкидані… Тут Трал обірвався, помітивши на собі осудливий погляд Гіліаса. Але злегка хмільну Ефіру вже неможливо було зупинити в її жазі відчути страх перед сном.