V

Вечір плавно переходив у ніч. Зорі прикрасили собою гладь ясного нічного неба. Величезний півмісяць на дві третини визирав з-за горизонту. Поверхня Землі, вкрита матовою тунікою темряви, була усіяна рідкісними білими та жовтими вогниками.

У компанії молоді веселощі вже добігали кінця. Ще грала музика. Сині та червоні кристали музичного апарату миготіли яскравими вогнями в такт музиці, закликаючи енергію веселощів. Таїра з Ерідором танцювали, підкоряючись голосу вина в крові. Гіліас ворушив згасаюче вугілля багаття, досмажуючи рештки чудово замаринованого м'яса, поширюючи апетитний аромат через дим, навіть якщо шлунок не був порожнім.

Але, подібно до вугілля, що має властивість перетворюватися на попіл, хоч і здається переповненим внутрішнім жаром, так і внутрішня енергія веселощів гостей віддавала свої останні імпульси, невблаганно згасаючи.

Гіліас перемістився в крісло, маленькими ковтками допиваючи вино зі своєї склянки. На поруч розташованому кріслі вмостився Трал. Ефіра сперлася на спинку крісла Трала. Бріан приєднався до танцю Ерідора та Таїри, затискаючи в руці майже порожню пляшку "Місячного Зеніту", яка в темряві світилася легкою, блакитною аурою.

— Тут так гарно та спокійно! — мрійливо промовила Ефіра. І, глибоко зітхнувши, додала: — Ці зорі, ця Земля! Земля прекрасна вночі з усіма цими вогниками на ній. Що це за вогники? Може, янголята? Завжди хотіла побувати на Землі… — майже з сумом закінчила дівчина, злегка надувши губки.

— Ох, Ефо, церква дуже погано ставиться до таких бажань. Три століття тому за такі мрії можна було потрапити до в'язниці, — м'яко спустив дівчину з хмар на землю Гіліас.

— Дуже погано… там, я думаю, дуже гарно. І як з неї виглядає наш Уламок Світу, уявляєте? — А я думаю, ці вогні на Землі – це душі героїв. Ось точно! За героїв! — запропонував тост Трал і відпив вина.

— Ні, ці вогні – це зло! Ось чесно так думаю, щось зле. Недарма ж церква забороняла так сильно раніше думки про Землю. Вона ж вважала, що все зло походить із Землі. Так, Гіліасе? — долучився до розмови Бріан, злегка похитуючись.