IV.I

Вона ж, ніби дівчина, якою захоплюються, показувала себе у всій красі на безхмарному блакитному небі, займаючи третину його, виблискуючи білою шапкою північного полюса. Південний полюс сором'язливо ховався за горизонтом. Атмосфера її була кришталево чистою і дозволяла роздивитися найдрібніші деталі материків, граней океанів, морів та вигинів річок.

– Таким краєвидом можна насолоджуватися вічно. Сьогодні її особливо чітко видно. Не може бути, щоб на Землі ніхто не жив... А пам'ятаєш, ти розповідав, як Уламок проколює Землю, що видно з вершини гори! — заінтриговано говорив Бріан.

– Звісно, пам'ятаю. Цього нас в Універсаріумі навчали. З найвищої гори Заскалля видно, як гострий край Уламка вгризається в Землю в районі цього округлого континенту. Вчені маги висувають гіпотези, що на землі є життя, однак воно має примітивні форми, інакше ми з ними або вони з нами давно б вступили в контакт.

– А я пам'ятаю, читав про одного вченого гнома. Він у свій стаціонарний величезний оптикуляр роздивився на Землі щось на кшталт доріг. А пізніше — рухомі по них точки та сіро-білі нагромадження, що нагадували міста. Уяви, що там теж живуть! Як вони можуть виглядати? Може, вони й не хочуть з нами вступати в контакт? Може, це міста богів? — із загадковістю в голосі припустив Бріан, чия уява вже давно дослідила земну поверхню та побачила там фантастичних мешканців.

– Я гадаю, що місто богів має бути набагато більшим. Його має бути видно неозброєним оком. Може, навіть таких розмірів, як сам континент, у якому стирчить Уламок… А може, й як уся планета. Цей гном явно хильнув "Вартового Громвольда" перед тим, як розглядати Землю! Або захотів, щоб про нього всі говорили! — упевнено завершив думку Гіліас.

Бріан насмішкувато глянув на друга:

– Ще б пак. П'яний гном виклав статки за оптикуляр для глибокого огляду Землі тільки щоб про нього всі говорили!

Гіліас неоднозначно знизав плечима. Бріан ще раз усміхнувся і похитав головою, дивуючись антипатії свого друга до гномів. За їхніми спинами почулися кроки.

– Привіт-привіт, дослідники планет! — радісно привітав друзів Ерідор.