19 частина

                                19 частина
   Вискочивши на вулицю, вони зустрілися там з Крісті.
-Швидше, сюди! Швидко сідайте в таксі!- вигукнула вона, побачивши їх.
   Вся компанія вскочила в авто і за мить  таксі рвонуло з місця, залишивши за собою велику хмару пилюки.
-Дякую тобі, дружинонько моя! Дякую, кохана! Таких, як ти, більше немає в цьому світі! Ти врятувала нам життя!- радісно вигукнув Артур, обіймаючи Маргариту.-Дякую!
-Це ж треба,- промовила Маргарита, уважно поглянувши на нього,- невже я знову стала твоєю дружиною?
   Артур, зітхнувши, замовк, про щось зосереджено замислившись.
-Арчі, ти нас більше не вплутуй у свої амурні справи,- втомлено промовив Філ, тримаючи за руку Крісті, яка сиділа у нього на колінах.
-Так, не вплутуй!- підтримав Філа Стас.
-Гаразд, друзі, - зітхнув Артур, більше не буду!
  Мартиненко  разом з охоронцями вискочивши за втікачами  на подвір'я фабрики,  наказав своїм людям:
-Швидко! За ними! Наздоженіть їх!

   Діана в цей час приїхала на таксі до маєтку Королів. Зітхнувши, вона розрахувалася з таксистом і взявши свою валізу, постукала у ворота.
   Двері їй відчинила Ніна і здивовано поглянула на дівчину.
-Доброго дня! 
-Доброго дня! Я приїхала до Артура. Він вдома?
-Ні, Діано, Артура Романовича немає вдома.
-Шкода... А він скоро повернеться?
-Я не знаю. Якщо хочете, запитайте про це у Інесси Вікторівни, я її зараз покличу.
   Інесса Вікторівна дуже зраділа, побачивши Діану в їхньому домі.  Вона запросила її в будинок, і вони разом довго розмовляли у вітальні, чекаючи на Артура.
-Інессо Вікторівно, а коли повернеться Артур?- зітхнула Діана.
-Скоро, люба моя, вже скоро,- посміхнулася до неї Інесса  Вікторівна, , вкотре набираючи номер сина і намагаючись дозвонитися до нього. Але телефон Артура був поза зоною досяжності.
   В чеканні пройшло ще декілька годин, а потім додому повернувся Роман Вікторович і дуже здивувався, побачивши в своєму домі Діану.
-Доброго вечора, Романе Вікторовичу,- дівчина привітно привіталася до нього.
-Привіт!  А ти що тут робиш?- невдоволено промовив Король-старший, суворо поглянувши на неї.
-Чекаю Артура,- тихо промовила Діана.
-Романе, вона втекла з дому,- пояснила йому дружина.- Бідна дівчинка, батько її геть замучив, тому вона поки що поживе у нас.
-Інно, можна тебе на хвилинку?-Роман Вікторович суворо поглянув на дружину.-Діано, ми зараз повернемося, а ти поки що відпочинь трішки, добре?
-Так, звичайно!- Діана зручно вмостилася на дивані і почала переглядати їхні з Артуром фото, якими були заповненеі всі стрічки новин найпопулярніших інтернет-видань.
   Роман Вікторович з Інессою Вікторівною пройшли в іншу кімнату.
-Негайно телефонуй тому негіднику Артуру,- наказав Роман Вікторович дружині.
-Я вже телефонувала йому, і не один раз, але його телефон знаходиться поза зоною досяжності,- схвильовано прошепотіла Інесса Вікторівна.
-От паскуда! І телефон вимкнув! Ми тут розгрібаємо ту кашу, яку він заварив, а він десь вигулює! 
-Романе, я думаю, що він Діані нічого поганого не зробив.
-Аякже! Твій улюблений синочок справжній янгол!- з сарказмом посміхнувся Роман Вікторович.
-Він не такий! Але ж вони разом з'явилися перед фотокамерами папарацці, тому Мартиненко впевнений, що  Артур спаав з його донькою! І довів цим дівчину до того, що вона втекла з дому і прийшла до нас.
-Послухай, Інно, якби кожна дівчина, з якою він зустрічався чи з якою спав, приходила до нас в дім, то тут  вже був би гарем, більший, ніж у  турецького султана!
-Романе, який ти безсоромний! Таке кажеш про власного сина!- Інесса Вікторівна обурено поглянула на чоловіка.- Поглянь на цю ситуацію з іншого боку, невістка сама до нас в дім прийшла!
-Не гніви мене, Інно, до нас вже одна невістка в дім прийшла! Якщо ти забула, то твій Артур одружений з Маргаритою, яка живе в нашому домі, і нам інших невісток не треба! Негайно телефонуй матері цієї Діани, тому що якщо про це дізнається її татусь, то у нас зновубудуть великі неприємності!
-Романе, але ж вона вже повнолітня і має право сама вирішувати як і з ким їй жити!- заперечила Інна Вікторівна.- До того ж Артур незабаром розлучиться з тією селючкою, а Діана стане йому ідеальною дружиною!
-Телефонуй її матері, кажу тобі! Негайно!
   Зітхнувши, Інесса Вікторівна зателефонувала Людмилі Мартиненко, і поговоривши з нею, вражено поглянула на чоловіка.
-Її мати говорить, що Діана вдома спить...
-Як Діана може вдома? - здивовано прошепотів Роман Вікторович.- Якщо вона зараз вдома, тоді хто сидить у нас у вітальні? Її клон чи двійник?
-Не знаю, Романе, не знаю! Потрібно дочекатися Артура!
   Поки Королі-старші в іншій кімнаті намагалися виправити ситуацію, що склалася з Діаною, до них в дім завітав Антон. За офіційною версією для того, щоб зустрітися з Артуром, а насправді для того, щоб побачитися з Маргаритою і поговорити з нею.
   Побачивши Діану в будинку Королів, він присів до неї на диван і здивовано промовив?
-Привіт! А ти що тут робиш?
-Чекаю на Артура,- зітхнула дівчина,- я заздалегідь все спланувала, зібрала речі, втекла із дому і приїхала сюди, але Артура немає вдома і телефон його вимкнутий...Доведеться чекати...Я дуже сподіваюся, що батько йому нічого поганого не зробить, я мрію з ним одружитися і вирватися нарешті з-під батькової опіки,- зізналася Діана.
-Але ж Артур одружений,- сумно промовив Антон.
-Але ж дружина - це не стіна, її можна й посунути, до того ж вони незабаром розлучаться.
-Можливо...У мене теж є мрія,- зітхнув Антон.
-Ти теж хочеш втекти звідси разом з Маргаритою?-з цікавістю запитала Діана,- я ж бачу, що ця дівчина тобі подобається.
-Я не мрію про втечу, але для Артура це буде великим сюрпризом,- впевнено промовив Антон.
-Як ти думаєш, Артур мене кохає?- зітхнула Діана.
-А ви хіба не говорили з ним про це?- здивувався Антон.
-Ні, не говорили... Але це не страшно, поговоримо потім...
   Роман Вікторович і Інесса Вікторівна повернулися в вітальню.
-Ви тільки погляньте, яка ця дівчинка смілива,- мама Артура присіла поряд з Діаною і обняла її.
-Інно, припини! Ти телефонувала друзям Артура, можливо вони знають де він?- запитав Роман Вікторович, привітавшись  зі своїм адвокатом.
-Звичайно, телефонувала, але до них неможливо дозвонитися!
-Я мабуть поїду додому, вже пізно,- Антон підвівся із дивана.
-Не їдь, зачекай, Артур скоро повернеться, і Маргарита теж,- Інесса Вікторівна уважно поглянула на Антона.